Мене звати Андрій, мою дружину – Святослава. Ми щаслива сімейна пара, в шлюбі сім років. Різниця у віці теж – сім років. Ми познайомилися, коли мені було 28, Святославі, відповідно – 35 років. На той момент я вже був розлучений і тільки відійшов від розриву стосунків. Зі своєю першою дружиною я прожив три роки, і, так, вона була на чотири роки молодшою за мене.
Розлучилися ми через те, що наші цілі в житті не збігалися. Спочатку, одружуючись, я мріяв про сім’ю та дітей, перш за все, а Тетяну, мою першу дружину, в силу своєї молодості, цікавило зовсім інше: клуби, салони і шопінг.
Я два роки чекав, що Таня подорослішає, потім ще рік умовляв її переглянути життєві цінності, але вона поки не хотіла дітей і не бажала жити спокійним розміреним сімейним життям.
Мені довелося подати на розлучення, тому що я зрозумів, що це не та жінка, з якою я буду щасливий. Через шість місяців я зустрів Святославу.
Святослава була повною протилежністю моєї першої дружини. У ній я побачив всі ті риси, які вписувалися в мій уявний образ ідеальної дружини і матері.
Мене не злякала ні різниця у віці, ні наявність десятирічного сина у цієї прекрасної жінки. Я дуже хотів бути поряд з ними, хоча вона мене відкидала, посилаючись саме на різницю у віці.
Багато чоловіків вибирають в супутниці життя жінок трохи старших себе. Тут все залежить від життєвих цілей. Якщо чоловік налаштований на створення сім’ї і виховання дітей, то різниця у віці стає не така вже й важлива.
– Мені, звичайно, було дуже приємно, що чоловік, молодший аж на сім років за мене, приділяє мені увагу. Але в той момент мені здавалося, що у нас немає майбутнього: адже через десять років мені було б вже сорок п’ять, а йому – всього тридцять вісім. Ну навіщо йому така «стара», як я?
Подруги казали мені теж саме, а я, природно, говорила Андрію, але він наполягав на своєму. Я довго сумнівалася, але потім здалася і через пів року ми одружилися. Моє життя перетворилося на казку: чоловік, в прямому сенсі носив мене на руках.
Важливим моментом виявилося і те, як Андрій ставився до мого сина. Вони швидко знайшли спільну мову, і я, не сумніваючись у тому, що Андрій буде хорошим батьком, наважилася на спільну дитину.
Мені було майже тридцять сім, коли у нас народилася дочка і майже тридцять дев’ять, коли з’явився на світ наш син. Зараз ми – щаслива багатодітна сім’я. Андрій – чудовий батько, турботливий чоловік і оточуючі не помічають різниці у віці між нами.
– З Святославою я щасливий з найперших днів шлюбу. За ці сім років, я ні разу не пошкодував, що вибрав жінку, старшу за себе. Навпаки, її життєвий досвід допоміг мені в становленні власної справи, та й взагалі в становленні нашої сім’ї. З Святославою я знайшов те, до чого прагнув і не зумів досягти з молодою першою дружиною Тетяною.
Усі родичі і знайомі пророкували нам крах стосунків в найближчі терміни, але ми змогли довести протилежне. З власного досвіду можу сказати, що різниця у віці в шлюбі не така вже й важлива. Головне – знайти свою людину.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.