В понеділок Мар’яні подзвонила подруга Вікторія:
– А що, Мар’янко, чим закінчилося вчорашнє сватання? Що батьки вирішили?
– А нічим, – сумно відповіла Мар’яна.
Кілька днів тому Мар’яна скаржилася подрузі, що перед самим весіллям раптом виплило багато проблем. І вона дуже хвилюється, як батьки їх вирішать, чи зможуть майбутні свати порозумітися і дійти згоди.
Мар’яна родом з невеличкого села, яке знаходиться майже за 100 км від обласного центру. Вона – молодша донька в сім’ї. Її старша сестра два роки тому поїхала на роботу за кордон, добре влаштувалася і прийняла рішення залишитися там. Батьки, звичайно, були дуже проти, адже для неї вони вже збудували добротний будинок, який зараз пусткою стоїть на їхньому подвір’ї.
Для Мар’яни теж почали будувати будинок, вже витягнули коробку, вставили вікна, накрили дах. Практично, залишилося лише ремонт в кімнатах зробити. То ж батьки щиро сподівалися, що молодша донька залишиться жити біля них.
Але Мар’яна почала зустрічатися з хлопцем з обласного центру. Ілля був єдиним сином у своїх батьків. Жили вони на околиці міста у власному двоповерховому будинку. То ж його батьки навіть не уявляли, що син не буде жити з ними.
І Мар’яна не даремно хвилювалася – на сватанні кожна сторона відстоювала свою думку. Батьки Мар’яни говорили, що діти після весілля мають жити з ними, а сваха навіть чути про це не хотіла, адже вважала, що жити в обласному центрі значно зручніше, ніж в «забитому» селі. Вона саме так і висловилася, чим дуже образила батьків Мар’яни.
Ті ж, в свою чергу, аргументували, що хоч молоді і будуть жити в «забитому» селі, зате самі, у своєму будинку, окремо. А свати пропонують життя нехай в місті, але разом. Тому не зрозуміло, чи зможуть вони зжитися з невісткою на одній кухні, тому не відомо, що краще.
***
Після весілля Мар’яна таки пішла в невістки, чоловік наполіг. Але життя з свекрухою відразу не заладилося. Все, що робила дівчина, дуже не подобалося батькам Іллі, вони постійно дорікали їй тим, що вона нічого не вміє і не хоче вміти. Хоча Мар’яна в свої 25 вже займала керівну посаду на роботі, і без проблем завдяки своїм навикам знайшла роботу в новому місті.
Пів року вони прожили разом, але спокою і взаєморозуміння в родині не було. Мар’яна якось запропонувала свекрам віддати їм з Іллею другий поверх і дозволити зробити окремий вхід. Але свекор був категорично проти, тому це питання автоматично відпало.
Найгірше почалося тоді, коли прийшла зима. Мар’яна була ошелешена тим, що свій великий будинок свекри практично не опалювали, економили, як могли, бо це ж які великі гроші треба платити за газ. Дівчина промерзла у них майже всю зиму. Вона щиро не розуміла, навіщо будувати такий великий будинок, який потім важко буде обігріти. У них вдома, будиночок хоч і був значно менший, але завжди теплий.
Якось Мар’яна включила в своїй кімнаті обігрівач і це побачив свекор. Він негайно його виключив і сказав, що невістка ще тут не господиня і не має права робити, що їй заманеться. Мар’яні було гірко, адже щомісяця вона справно дає свекрам половину грошей на оплачування комунальних послуг.
Це стало останньою краплею. На наступний день Мар’яна подзвонила ріелтору і попросила знайти квартиру. Іллі вона сказала – якщо він хоче зберегти сім’ю, має йти разом з нею на квартиру. Чоловік погодився, але без особливого ентузіазму. Свекруха після цього відразу припинила спілкування з Мар’яною. Назвала її невдячною.
Жити на знімній квартирі було теж не просто. Ілля відмовився платити за оренду, мотивуючи це тим, що йому є де жити, а дружина собі щось вигадує.
Через пів року проживання на квартирі, Мар’яна зрозуміла, що у її шлюбу немає майбутнього. Вона подала на розлучення. Але життя в місті їй дуже сподобалося, вона відчула, що тут є значно більше перспектив. Оскільки в село вона повертатися не хотіла, попросила своїх батьків, щоб ті продали один з будинків, які вони збудували, і допомогли їй купити в місті квартиру.
Але її батьки категорично відмовилися. Вони все життя економили, щоб збудувати жило дітям. Ще й образилися на Мар’яну, що вона цього не оцінила.
Мар’яна зрозуміла, що тут нічого доброго її не чекає. Тому набрала номер своєї рідної сестри і сказала, щоб та шукала для неї роботу за кордоном.
Олеся Біла.
Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонено.
Фото ілюстративне – alamy.
