Я зі своїм чоловіком вже давно живемо в місті, в маленькій однокімнатній квартирі. Мені 65 років, а йому 67.
Ще маю маму стареньку в селі, якій вже 85 років. З нею жив раніше мій рідний брат, але він останнім часом недобре себе почував і його діти забрали вже назавжди жити до себе в Одесу.
Тепер моя мама залишилася взимку жити сама. Зараз їй допомагає сусідка Одарка, пале грубку, приносить суп поїсти, загалом щось в хаті мама й сама ще може зробити, але в основному, їй потрібна допомога.
А нещодавно Одарка подзвонила мені, сказала, що втомилася доглядати чужу людину, сама вже в роках, важко справлятися з усім, просить приїхати до матері доглянути її, або забрати до себе. Але нам немає куди її забрати, бо квартира маленька зовсім, місця мало й для нас двох. І в мами в селі жити не зможемо вже, бо там зручностей немає зовсім і туалет на вулиці.
Ще багато років тому мама хату переписала на мого рідного брата, бо він з нею жив з дружиною, обіцяли доглянути батьків. Але невістки не стало 7 років тому, недужого брата діти забрали до себе, а стару бабусю залишили саму.
Я стала шукати в селі якусь жінку, щоб доглядала за матір’ю за її пів пенсії, бо їхати в село взимку не планую, з чоловіком самі маємо купу проблем з самопочуттям. А родина на мене ображається, люди в селі не розуміють, мовляв, як це так може бути, щоб рідна донька не доглянула матір на старості років, а те що батьки давно хату братові забрали і його родина її забере, ніхто не зважає.
Родичі мені говорять, як би там в житті не було, кому б та хата вже не належала, а минуле не повернеш, мати – є мати, треба доньці доглянути, бо більше немає кому.
Але я сама потребуватиму догляду скоро. Навіщо мені ще стару матір давати своїм дітям? Хіба я роблю щось не так?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати