Краще б ми до свекрухи не їхали, а то знову лише одні розчарування.
Мама мого чоловіка нещодавно з заробітків з Греції повернулася, вона там була 16 років.
За цей час ми з Віктором одружилися і народили двох діток. Нашому сину вже 15 років, а доньці 13, і знають вони бабусю по татові лише з відеозв’язку, бо ж вона весь цей час за кордоном жила. А якщо і приїжджала, то рідко, і всього на кілька днів, так що діти просто не встигали звикнути до неї, вони її просто не знають.
А на початку цієї весни свекруха повернулася додому, бо її нога заболіла, і вона вирішила, що заробітків з неї досить.
Треба сказати, що вона молодець, бо за той час, що була на заробітках, вона і будинок собі гарний збудувала, і грошенят відклала, так що наша бабуся тепер багата.
Ми на її євро ніколи не претендували, і не претендуємо досі. Вона нам мало що помагала.
Квартира, в якій ми живемо, дісталася мені від бабусі. Свекруха, щоправда, там ремонт зробила.
Євро вона нам не висилала, як інші заробітчанки своїм дітям. Ми самі працювали, і намагалися жити за свою зарплату, не розраховуючи на її допомогу.
А тепер вона приїхала додому, нога її і далі турбує, і вона хоче, щоб ми постійно були біля неї, і щось їй допомагали.
А я не можу весь час в селі у свекрухи сидіти, бо в мене є робота, та й після роботи купа справ.
Мама чоловіка сподівалася, що внуки до неї на все літо приїдуть, бо ж у них канікули, а в неї будинок великий.
Та мої діти не захотіли їхати до бабусі, бо чужа вона їм зовсім. І я їх розумію, тому навіть не наполягала на цьому.
Чоловік щось трохи бурчав і сварився, типу, могли б і уважити бабусю, бо йому було мами шкода.
А мені дітей шкода, ну якщо вони і справді її не знають, що їм там у неї робити все літо?
А в суботу ми всі до неї приїхали картоплю копати. Коли з роботою справилися, повечеряли, свекруха витягла з свого сховку гроші, щоб ми бачили, скільки у неї є, а потім дала дітям аж по 20 євро!
Я була ошелешена, а діти розчаровані. Вже краще було нічого не давати, ніж отаке.
Що зараз за 20 євро можна купити? Я от перед школою одних лише зошитів накупила на тисячу гривень кожному, а де ще все решту?
По дорозі додому питаю чоловіка, чого його мама така жадібна, невже не могла рідним онукам дати більше? А він її захищає, каже, що мама і так нормально дала, зважаючи на те, що вони до неї не горнуться зовсім.
От що мені робити в цій ситуації? В мене самої вже пропало будь-яке бажання їздити до свекрухи. Нехай собі живе сама в своїх хоромах і з своїми грошима!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.