Мене звати Олександра. Я досить забезпечена жінка, маю у власності мережу магазинів. Але так було не завжди. Починала я з самих низів. Навіть на кілька років їхала за кордон на роботу. Так що власна справа і успіх далися мені не просто.
Відразу після закінчення університету я планувала вийти заміж, дитину чекала, але мій наречений злякався і втік. Як розповіли по секрету його друзі – він ще був не готовий до створення сім’ї.
Так і довелося все тягнути одній. Дякую батькам – сиділи з онукою, поки я працювала. А коли донечка трохи підросла, я наважилася поїхати за кордон, батьки знову погодилися залишитися з дитиною.
Так я заробила свій перший капітал і коли повернулася, відкрила свій бізнес, який з часом почав приносити непогані прибутки.
Дочка – мій найголовніший скарб, тому я старалася, щоб вона ні в чому не відчувала потреби. Кращі іграшки, прикраси, наряди – вона практично не знала відмови.
Але ось, пів року тому Тетянка сказала мені, що зустрічається з хлопцем, Тарасом. Я спочатку не звернула на це уваги, але останнім часом вона про весілля заговорила, а потім все ж представила мені свого коханого.
Він мені чомусь відразу не сподобався. Ставлю йому питання про батьків – починає тему в сторону відводити. Питаю про фінанси, а він сміється у відповідь, що все нормально. Дочка сама до ладу не могла пояснити, де і з ким він живе, чим займається.
Складалося таке враження, ніби йому не любов потрібна, а гроші майбутньої тещі. Потім якось Тетяна проговорилася, що кілька разів допомагала йому грошима, коли у нього були фінансові труднощі.
Тетяна настільки була щаслива і поглинена передвесільними клопотами, що не помічала, що нареченому не вона потрібна. І тоді я вирішила влаштувати хлопцю перевірку.
Якось раз він прийшов, коли Тетяна поїхала в ательє на примірку сукні. Я запропонувала почекати. Навіть нагодувала обідом. Ми розговорилися, і я, як би між іншим, сказала, що вже дуже сильно втомилася тягнути все на собі.
Додала, що нібито бізнес продала, бо він став збитковим. Невелику суму, яку я отримала, поділю між собою і донькою; залишу щось Тетянці, а собі куплю будиночок в області і переїду туди жити.
І підбадьорила майбутнього зятя, мовляв, я бачу хлопець ти серйозний – розберешся, як сім’ю забезпечити.
На вигляд хлопець не звернув увагу на мої слова. Дочекався дочку, і вони поїхали гуляти.
На наступний день дочка прибігла до мене і повідомила, що наречений її кинув. Просто написав, що вона йому не потрібна, і відключив телефон. До весілля зовсім небагато залишалося, ми вже і зал замовили, і сукню пошили, і гостей запросили.
З одного боку, шкода мені доньку, їй зараз дуже важко. А з іншого – навіть добре, що це розкрилося саме зараз, до одруження.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
