Постачання обіцяної американської військової допомоги по ленд-лізу для України ще не розпочалося. До того часу волонтерські ініціативи суттєво впливатимуть на комплектування ЗСУ, адже волонтери виконують великий об’єм роботи і закривають багато потреб українських військових.
Допоки Україна бореться за свою незалежність, потрібно тримати концентрацію аж до перемоги над Російською Федерацією.
Про це сказав 24 каналу волонтер, керівник “Благодійного фонду Сергія Притули” Сергій Притула.
Волонтер переконаний, що у суспільства і держави ще багато роботи, щоб здобути перемогу над Росією.
“Розслаблятися зарано. Ленд-ліз ще не розпочався і постачання зброї по ньому ще майорять десь попереду. Зрештою, як можна розслаблятися, якщо у нас війна? Зробимо це дружно після перемоги”, – зазначив Притула.
За його словами, влітку спостерігається зменшення кількості донатів від українців, позаяк вони не стають багатшими через війну.
“Багато хто втратив роботу та виїхав за кордон. Загальні обсяги донатів на волонтерський рух, у порівнянні з кінцем лютого, березнем і квітнем – просіли. Але у великих фондів є можливості працювати комплексно і ми перейшли останні 1,5 – 2 місяці на історію проєктних зборів”, – зазначив волонтер Притула.
Він зауважив, що останнім великим проєктом був збір на “народний байрактар”, що дозволило купити для ЗСУ супутник ICEYE.
Слава ЗСУ! Дякуємо волонтерам!
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна