Автор славнозвісної фрази, яка вказала напрямок не тільки кораблю, а всій РФ, Роман Грибов в інтерв’ю “Суспільне Черкаси” розповів, що після полону і відпустки повертається на фронт, бо мусить боронити Україну.
«Місяць як перебуваю вдома. Першу я побачив маму, зайшов до неї по дорозі. А потім я поїхав до дружини. Просто хотілося день-два побути з дружиною, а потім вже хотілося бачити друзів, товаришів. Всі за мене переживали, подавали всюди заяви, щоб мене з полону витягнути.
В нашому місті мене знають як діджея “Ромео”, я крутив дискотеки, шоу-програми робили, було дуже класно. Музика – вона і так по житті залишиться і буде, а військовим я давно хотів стати і тому обрав цю професію. Пішов у своєму місті в військомат, взяв направлення, захотів в спецвійська, в морську піхоту, потрапив в Одесу.
Я думаю це одні з елітних підрозділів України, тому я хотів туди потрапити. З дитинства я хотів бути військовим, мені це подобається, я буду далі це продовжувати. у 2018-му році я підписав контракт, і почав служити в Одеській області.
Коли ми побачили на горизонті орків, ми зрозуміли тоді вже, що почалася повномасштабна війна. Приїхав морський десант, включили їхню знамениту запись, що ми повинні здатися, бо нас будуть зараз бомбардувати. Трохи було страшно, але хотілося їм дати гідну відпору.
Чомусь ця фраза надихнула дуже людей, стала таким гаслом з першого дня війни. Так як ця фраза народу трішки підняла настрій, то мама підтримала, хоч це і не дуже гарно. Але я вже дорослий, можна так висловлюватися.
Наше переміщення почалося з Криму – палаточні табори, СІЗО, з нами поводилися гіpше, ніж с0баками. Так як ми не мали ніякої інформації що в Україні твориться, коли ми були там, у них, то вони давили тим, що вони вже захопили Україну і немає ніякого змісту туди вертатися.
Телепатично я був із своїми рідними кожного дня. Я начебто їх чув. Також, не приховую, я молився. Кожного дня я молився. Багато різних було думок, але надія завжди була першою, що ми вийдемо. Всі трималися стійко, достойно. Ніхто нічого не розповідав, просто нас з СІЗО викликали з речами, сказали “на вихід”, руки позв’язували, позакидали в машину, зверху ще поприкидали речами, і так возили годин 3-4.
Далі були такі переміщення, що ніхто не очікував, що ми їдемо на обмін. Було дуже жорстко, але в останній момент сказали, що відбувається обмін.
Побачили хлопців з нашими прапорами, і вже була велика радість. Відразу ж почали розпитувати, що відбувається в Україні, в Києві, бо нам вже сказали, що Київ захоплений, і хлопці нас зразу порадували, сказали що ні, нічого у них не вийшло, це все брехня, то що вони там розповідають.
Хотіли мене відправити на лікування, але мені хотілося в першу чергу побачитися з рідними, а потім лікуватися, це найперше що я хотів.
Дуже була така інтенсивна, енергійна відпустка, через цю фразу, багато з ким познайомився, багато де побував, все було добре, тепер готовий йти дальше. Я повертаюсь до служби, знову в стрій, тому що на мою країну напав ворог і потрібно боронити її. За нами правда, і за нами перемога. Ми дуже сильний народ, і нас ніхто не переможе», – сказав наш герой сучасності Роман Грибов.
Фото – скріншот з відео.
