Ось скільки я себе пам’ятаю, ми з мамою завжди знімали квартири, переїжджали з однієї в іншу. Моя мама не була нічиєю спадкоємицею, будинок бабусі й дідуся розвалився вже давно, землю продали, мама не виходила заміж, я навіть батька свого ніколи не бачила. Мама розповідала, що якийсь у відрядження приїжджав у нашому місті, ось я і народилася я після того. Навчатися у якомусь вищому навчальному закладі і технікумі у мене не вийшло – треба було працювати відразу після школи, мамі допомагати. Вона працювала нянькою в садочку, коли я була маленька, потім технічкою в школі, зараз санітаркою в лікарні. В основному все, що мама заробляла йшло на оренду квартири та їжу для нас, навіть з маминим підробітком.
Хоч я ніде і не вчилася після школи, але подруга влаштувала мене працювати в магазин взуття свого батька. Там я познайомилася з одним чоловіком, і у нас почався роман, незважаючи на те, що я на 11 років молодшою за нього. Не сказати, що це той принц, про який я мріяла, але, оскільки доля мені не траплялася, то я думала, що проживу своє життя з ним, адже це краще, ніж жити одній, як моя мама все житті і не мати власного кутка. Так, мене звичайно найбільше гріло, що у нього є своя двокімнатна квартира. Через кілька місяців зустрічей він зробив мені пропозицію, і ми з ним розписалися.
Спочатку моя мама не хотіла нам заважати: зняла кімнату в комуналці і сказала, що на цю кімнатку їй грошей вистачає. Але з часом неприємні сусіди стали її виживати звідти. Вони ведуть себе негарно, мама робить їм зауваження, а ті мстяться, навіть маминого кота кудись винесли на вулицю. Я стала плакати, мені стало шкода маму, попросила чоловіка її прийняти до нас. Чоловік без радості, але все ж погодився. Тільки місяць ми пожили нормально, а потім почалися великі суперечки тещі із зятем. Йому не подобалося, як мама намагається вести господарство і намагається прикрасити нашу квартиру: мовляв, все це старомодно, рукоділля ні до чого тут розставляти. Почав зовсім робити малі негарні зауваження: мовляв, вона на роботі підлогу миє, а потім цими руками їжу готує. Але вона ж на роботі в рукавичках, і сама по собі вона у мене людина дуже акуратна. Ну тоді йому не подобається, що від мами хлоркою пахне.
Ну, якщо бути справедливою, мама теж бувала не права. Влаштує велике прання, в каструлі варить білу білизну по-старому, все в пару, на кухню зайти неможливо. І на зауваження мого чоловіка вона не мовчала: якщо чує, що він проти неї щось говорить, заходить в кімнату і починає виправдовуватися, але слів не добирає. Мовляв: «Ти на себе подивися, взяв за дружину молоденьку красуню, старий пень, так хоч би вимоги свої не завищував!» Я намагаюся просити маму, щоб вона мовчала, а вона ще більше говорить. Я потім мамі висловлювала один на один: «Ти чого тут сперечаєшся, мовчи краще, він же нас прийняв у свою квартиру, не можна так!» Але вона така, що завжди всім правду говорить. Їй і на роботі іноді роблять зауваження. Добре, що мій чоловік хоча б проти маминого кота нічого не має: він тварин любить.
Але ось недавно була суперечка знову. Чоловік прийшов з нічного чергування, я на роботі, а мама з ранку варить у великій каструлі свої халати. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відкрив вікна, хоч вже і осінній холод, і став сваритися на маму, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, в яких ми обід варимо. І мама почала все йому висловлювати. Наговорила казна чого. Загалом, чоловік не витримав, сказав, щоб вона йшла з його будинку, халати в ванну злив. Викликали мене з роботи! Я не знаю, що робити! Куди мама піде? Чоловік сказав, що йому байдуже, хоч на вулицю. Зателефонували маминій двоюрідної сестрі, у тої своя квартира, але живе з чоловіком, сином, невісткою та двома онуками. Тісно, але на час погодилися пустити маму, тільки без кота. Його ми у себе залишили.
Ось тепер плачу кожен день, відчуваю себе зрадницею. З одного боку – так, у мами такий характер, ну вона ж моя мама! Як тепер вона у своєї сестри, її і там щось не дуже люблять. Кажу чоловікові, що я зі своєї зарплати буду мамі квартиру знімати, хоча б частину, але він проти! Чути про тещу нічого не хоче і щоб я їй копійки не давала, нехай знімає кімнату десь в гуртожитку і як хоче, так і живе. Взагалі, тема про маму стала у нас забороненою. Я їй дзвоню, вона сумна така. У мене вже були думки розлучитися і як раніше – знімати з мамою квартиру і все. Але ж я вже звикла до чоловіка, люблю його, дітей хочу. Загалом, я дуже засмучена і не знаю, що робити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
