Склалося все так, що пів року тому ми з сім’єю вимушені були переїхати в зовсім інше місто і нам довелося швидко шукати нове місце роботи, адже заощаджень не мали зовсім, переїзд у наших важких реаліях був зовсім не запланований.
Батько моєї дружини допоміг нам переїхати в своє місто, і запропонував деякий час пожити в своїй квартирі, за що ми йому були щиро вдячні.
За допомогу з переїздом я, звичайно, тестю не один раз дякував і вдячність моя була щирою – на той момент у нас не було зовсім грошей, і без його суттєвої підтримки у непростий для нас час ми з Мариною не зрозуміло, як жили б.
Однак з того моменту минуло вже чимало часу, і мені поступово почало здаватися, що ми зловживаємо гостинністю батька Марини і стали платити йому якусь частину за житло, адже вважаю, що якось все це не справедливо.
Перший місяць, в той період, ми жили в квартирі мого тестя абсолютно безкоштовно, він же сам зголосився нам допомогти безоплатно. Коли я влаштувався на роботу, батько дружини став брати з мене комуналку і невелику суму за оренду квартири.
Мені здається, з огляду на те, що Марина зараз сидить вдома з нашими малими дітьми, адже синів поки не беруть у садочок і, в плані фінансів, я забезпечую нашу сім’ю один, він міг би нічого з нас не брати, принаймні поки що. Але, на мою думку, зараз головна проблема виявилася зовсім не в цьому.
Батько Марини постійно приходить до нас в гості без попередження, і крім того, що він не дає мені, як слід відпочити на вихідних, адже на роботі я дуже втомлююся, вона у мене важка, він ще й постійно спустошує наш холодильник, ходить наче вдома в себе. А поїсти він любить дуже добре, я вже це знаю.
Тесть дуже часто просто приносить якісь дрібнички нашим дітям, і потім зі спокійною совістю, користуючись моментом, уплітає нашу вечерю, яка була приготована з куплених лише мною продуктів.
Я людина не жадібна, але нам зараз дуже важко, я сам забезпечую сім’ю, ще й за квартиру йому плачу. Навіть діти знають, що не прийнято приходити в гості з порожніми руками. Іноді я купую якісь продукти для себе особисто, а батько дружини їх потім бере без дозволу і їсть, просто з’їдає абсолютно все, що йому захочеться, ні на кого не озираючись.
До всього ж, мені зовсім не подобається годувати ще один зайвий рот за свою зарплату. Ми і так зараз змушені економити на всьому, так як грошей зараз зовсім мало, на найнеобхідніше лиш вистачає.
Я намагався вже не раз поговорити з Мариною про це, але вона моєї думки не поділяє – мовляв, це ж її рідний батько, і він нам дуже допоміг. З її точки зору у нас все добре, і я просто до нього придераюся.
Батькові Марини я теж натякав, що було б добре, якби він заздалегідь повідомляв нам про свої візити і приносив би з собою хоч що-небудь з продуктів, хоч для онуків своїх. Його вистачило лише на кілька разів. Зараз все знову по-старому у нас.
Не знаю – чи є сенс намагатися щось пояснити йому, або це тільки принесе непорозуміння з дружиною. В іншу квартиру ми зможемо переїхати тільки коли дружина влаштується на роботу. Зараз я один оренду не потягну, адже тесть з нас не бере дуже великі гроші, які взяла б людина чужа.
Я вдячний, що він дуже нам допоміг, але у нас самих зараз грошей ледве на життя вистачає, а у нього пенсія є, підробіток якийсь, ще й я грошей даю.
Ну невже не можна самому собі продукти купувати і їжу готувати? Чому він робить вигляд, наче не бачить, як ми зараз бідно живемо? Ну як ще з ним говорити мені, щоб ніхто не ображався?
Фото ілюстративне.
