Ніхто й не сумнівався, що у окупантів немає нічого святого, це морально занепалі люди. В цьому можна переконатися на прикладі ще одного загарбника.
41-річний Фаніс Заріфуллін через проблеми з алкoголем втратив роботу і саме тому пішов добровольцем воювати на боці Росії проти України. Пише Idel.Реалії.
За словами його матері Фаріди, син два місяці брав участь у боях проти України. Його родина мешкає у Агризькому району Татарстану.
Жінка розповіла, що після повернення з України Фаніс побачився з батьками всього лише один раз: він безперестанку п’є.
“Гроші пропив за два тижні, його дітей виховую я”, – мати російського окупанта, який воював проти України, скаржиться на сина.
Вона очікувала дещо інше, коли чекала його повернення додому.
“Син одружений уже вдруге. Перша дружина, як він сам, випивала. 14-річного сина та 15-річну дочку більше я виховую – особливо коли батьки нетвeрезі. Органи опіки навіть погрoжували позбавленням батьківських прав, краще вже нехай вони зі мною будуть”, – сказала 64-річна жінка.
За словами матері, їй довелося суттєво допомогти синові з грошима, щоб той зміг таки піти добровольцем воювати на стороні Росії проти України.
“Грошей у нього тоді взагалі не було, ось і згадав про матір. Коли він уперше йшов добровольцем, весь одяг, всю їжу купили ми самі. Наша з чоловіком вся пенсія пішла на ці витрати. Довелося купити аж до змінного одягу, мила, приладдя для гоління, консервів. Обіцяв, що розплатиться з нами після повернення – та де там, ні копійки не повернув”, – скаржиться мати на свою долю.
Жінка розповідає, що її син був на війні два місяці: пішов 22 квітня, а повернувся наприкінці червня.
“За цей час він отримав 227 тисяч рублів. Син пропив і розтринькав ці гроші за два тижні. Зараз у нього на рахунку залишилося трохи більше ніж 700 рублів. Дітям дав може тисяч із десять”, – поділилася Фаріда.
Окупанти по поверненню додому зовсім не радують своїх близьких, багато сімей розлучається, адже загарбники, після того, що накоїли в Україні, повертаються додому і намагаються й далі жити за тими ж правилами, які були у них під час війни.
Українці ніколи не пробачать окупантам того, що вони коять на українській землі. Дякуємо нашим ЗСУ за те, що маємо змогу жити сьогодні. Слава Захисникам України!
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться