fbpx

Галина з Василем у шлюбі давно, син одружився та покинув дім. Одного вечора, побачивши листування чоловіка з якоюсь жінкою, Галя дізналася про зраду. Дочекавшись повернення Василя, вона вивела його з речами за двері. А потім, добре подумавши, зажурилася. І розум взяв гору над почуттями, Галина пішла до чоловіка. Прийшла, сказала, що погарячкувала і готова вислухати, а Василь ще й образився, бачте! – Я подумаю, – каже, – повертатися чи ні до тебе! Повернувся через два дні тільки. Сказав, що вже не збирається нічого пояснювати, що це Галина сама винна

Сьогодні Галина шкодує про те, що тоді плакала і просила чоловіка повернутися до неї назад. Їй здавалося, що все буде добре, як раніше. Але життя “після”, зовсім не таке, як життя “до”.

Галина та Василь в шлюбі дуже давно. У них є син, 25 років йому, він нещодавно одружився і живе окремо від батьків, в столиці. Коли Галина з Василем залишилися жити самі, чоловік став поводити себе незрозуміло, якось дуже дивно.

– Я останнім стала помічати, що Василь все більше і більше часу проводить в ноутбуці. Дивно, адже раніше він взагалі його відкривав рідко, фільми та футбол чоловік дивився завжди по телевізору. А це щовечора сидить, щось там друкує, та ще й посмішка загадкова на обличчі, очі радісні, щось говорить собі під ніс. Аж очі світяться. І, як тільки приходить вечір, все кидає і швиденько біжить до того свого ноутбука.

Галя відразу здогадалася, що Василь переписується там з кимось, але чомусь говорити про це не хоче. Сама вона від комп’ютерної техніки дуже далека, але в телефоні соцмережами користується іноді. У ноутбуці виявилося не складніше. Одного разу, цікавість дружини узяла верх, і вона відкрила ноутбук чоловіка, поки його не було вдома.

Краще б Галина цього не робила. У соцмережах вона побачила листування Василя з якоїсь Іриною. Природно, воно було дуже особистим. В очах темніло, літери зливалися докупи, дружина навіть не зрозуміла спілкуються вони тільки віртуально або зустрічаються в реальному житті. Але найсумніше в тому, що вона була практично ровесницею їхньому з Василем синові! Дуже прикро було у Галі на душі!

Зачинивши злощасний ноутбук, вона накапала крапель і стала чекати свого чоловіка додому, а той вже мав скоро прийти!

Коли ввечері повернувся Василь додому, Галина відразу вручила йому валізу, яку зібрала, поки чекала його приходу, і сказала, що все знає про ту Ірину. А потім, не слухаючи пояснень чоловіка, просто вивела його за двері. Це її квартира, і вона вважала, що має на це повне право, після того, що чоловік її так зрадив!

Жінки люблять вирішувати все у одну хвилину, ось і Галина думала, що погарячкувала, приймати рішення, не проаналізувавши ситуацію, діяти на підставі тільки своїх емоцій. Але потім, починаючи аналізувати, розуміють, що вчинили, можливо, не правильно.

І потім Галя стала думати, що може і немає нічого у них. Дуже неприємно, звісно, навіть тільки від того, що людина, з якою вона прожила багато років життя, довіряла як самій собі, і раптом дівчині якійсь ніжності пише.

Але розум її все ж взяв гору над почуттями, і Галина пішла до чоловіка. Вона здогадувалася, що він у своїй квартирі, хоч там і ремонт після квартирантів, але більше йому йти нікуди. Прийшла, сказала, що погарячкувала і готова вислухати, а він ще й образився, бачте!

– Я подумаю, – каже, – повертатися чи ні до тебе!

Повернувся через два дні тільки. Сказав, що вже не збирається нічого пояснювати, що це Галина його образила!

В принципі, в поведінці чоловіка ніяких інших ознак спілкування з іншими жінками не було: додому він вчасно тепер приходить, по телефону розмовляє рідко, гроші, більше, ніж на обіди, не витрачає. Ось тільки цей ноутбук. Але після повернення, він його взагалі не включає.

Так і живуть відтоді, прірва якась утворилася між ними. Що тепер робити Галина не знає. Живуть ось так, наче чужі люди. Галя не знає, чи правильно вчинила, повернувши чоловіка в сім’ю? Але в душі шкодує про це, просто було б перед ріднею соромно, а так поки ніхто нічого не знає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page