fbpx

Донька моя вийшла заміж. І мені настільки сподобався мій зять, що я подумала, ото доні пощастило. Але доля розпорядилася інакше. Зять втратив бізнес, став заробляти мало. На той час у них вже було маленьке дитятко і я спати не могла, знаючи, що у дітей навіть на їжу не вистачає, бо гроші віддають за оренду квартири. І тоді я вирішила поговорити зі своїм чоловіком, адже ми маємо дві квартири, а свати у нас бідні. Ніколи не думала, що поруч зі мною багато років живе така людина

Зі своїм чоловіком разом ми живемо у шлюбі вже багато років. Є у нас спільно нажите майно: машина і дві хороші квартири. Наша доросла дочка вже 4 роки як вийшла заміж, потім вони з чоловіком подарували нам маленького онука, якого я дуже люблю і горнуся до нього. Так склалося, що її чоловік виявився не дуже успішною людиною в житті, ну така в нього вдача, усі люди різні. Спочатку він подавав нам великі надії на гарне майбутнє нашої доньки, займався розкруткою бізнесу і мав своє власне хороше житло, але з часом вліз в борги і зовсім все втратив, якось геть несподівано. Їхнє становище погіршує ще й те, що дочка зараз у декретній відпустці вдома, і єдиний годувальник в її родині – це її чоловік.

Останній рік вони разом з дитиною перебираються по орендованих квартирах. Часто переїжджають, тому що то господар виявиться поганим, то сусіди по ночах гуляють і спати їм не дають. Мені дуже шкода дивитися на те, як дочка з зятем постійно змучуються з тими частими переїздами і платять великі суми за оренду квартири, і на життя не вистачає їм зовсім. У нас з чоловіком є ще одна квартира, ми в ній не живемо. Щоб якось допомогти дітям, я намагалася умовити батька пустити їх пожити в ту квартиру, яку в даний момент ми здаємо в оренду квартирантам, зовсім чужим людям, а він від цієї пропозиції навідріз відмовився відразу.

Справа в тому, що мій чоловік вважає, що чоловік завжди повинен бути главою сім’ї і вміти забезпечувати свою дружину та дітей. На його думку, зятю має бути соромно отримувати будь-які подачки від нас, і тому потрібно всього лише почекати, поки він розбереться у всіх своїх проблемах сам. А якщо ми їх зараз впустимо в свою квартиру, то вже як потім скажемо, щоб вони її покинули. І якщо в них буде безкоштовна криша над головою, то зять це сприйме, як належне і зовсім ворушитися не буде. вони звикнуть, що ми їх маємо утримувати завжди.

Чоловік каже, що якщо чоловікові постійно у всьому допомагати, то його характер ослабне, і він втратить усіляку мотивацію на успіх та забезпечення своєї власної сім’ї. А мені здається, що мій благовірний просто дуже шкодує гроші зі здачі квартири дітям, і боїться того, що сім’я дочки там оселиться назавжди . Мені теж не хочеться втрачати наш додатковий дохід, але я думаю, що батьки в будь-якому віці повинні піклуватися про своїх дітей. А особливо тоді, коли їм важко і у них непростий період в житті. Я спати спокійно не можу, знаючи, що у них на елементарні речі грошей не вистачає.

Пропонувала альтернативу – допомогти їм з оформленням і виплатою кредиту, але чоловік від моєї пропозиції і геть розізлився. За його словами, ми вже досить вклалися в дочку, вона вже доросла і повинна була розуміти, за кого виходить заміж. Нехай, мовляв, тепер трохи подумає про своє життя – буде їй наука.

На сватів зовсім надії немає – у них бідна сім’я і немає можливості допомогти нашим дітям. Залишається тільки намагатися якось впливати на чоловіка, але я не знаю як – він дуже вперта людина, ніколи мене ні в чому не слухався.

Мені зараз дуже прикро чути його відмови і розуміти, що людина, з якою я прожила багато років, за копійку готовий зіпсувати життя власній доньці. так не можна, їм зараз, можливо, як ніколи, потрібна наша підтримка. Раніше такої сильної жадібності в ньому я не помічала. Як його можна переконати? Якщо виселимо квартирантів, то в грошах, звичайно, доведеться стиснутися, але не думаю, що будемо голодні сидіти, тим паче якісь невеликі заощадження в нас є, а скільки нам ще потрібно. Чоловік планував наступного року змінити роботу на більш легку і низькооплачувану, але здоров’я ще дозволяє йому попрацювати на заводі кілька років. Як бути? Я дуже хочу допомогти дітям, у мене душа не на місці, адже знаю, як їм зараз важко. Ми для них єдина надія зараз.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page