fbpx

– Донечко, ну нaвіщо тобі нова квaртира. Тобі ж уже 35, ні сiм’ї, ні дiтей. Кpаще за ці грoші відремoнтуємо наш бyдинок в сeлі. Я нe погoдилася на прoпозицію мами і тепер батьки зі мною нe рoзмовляють

– Донечко, ну нaвіщо тобі нова квaртира. Тобі ж уже 35, ні сiм’ї, ні дiтей. Кpаще за ці грoші відремoнтуємо наш бyдинок в сeлі. Я нe погoдилася на прoпозицію мами і тепер батьки зі мною нe рoзмовляють.

Я давно знала про невдоволення матері з приводу купленої мною квартири. Причина цього невдоволення відкрилася мені випадково і ще більше віддалила нас. Джерело

Тижнів зо три тому до батьків заїхав дядько Ігор (чоловік тітки Тані – маминої сестри) і я не знаю як це пояснити, але мені при відкритому вікні добре чутно розмови людей, навіть якщо вони стоять біля хвіртки я все одно їх чую.

Так ось, їхня розмова була звичайним обміном новинами але тільки до того моменту як дядько Ігор запитав маму про те, коли я буду вже переїжджати на свою квартиру.

Мама раптом різко відповіла, що не знає. Дядько Ігор здивовано запитав чому вона так на це питання відреагувала, і тут мама почала гаряче розповідати причину свого невдоволення.

Я спеціально не хочу писати діалогами, це вийде дуже довго і ви втомитеся читати.

Мама нагадав дядькові Ігорю про те що вони вже років зо три своїми силами ремонтують дідусів будинок який дістався їй у спадок.

До того ж є ще будинок в селі, який тато отримав у спадок від своїх батьків і там теж треба щось робити.

Читайте також: Роман стyкав по стoлу кyлаком на вaгітну дpужину: – Я пpацюю як прoклятий, а ти вдома з пузoм сuдиш і ще невiдомо від кoго це пyзо надyло! Я пoстійно на заpобітках, а ти тут на мої бaбки може всякuх лiвих мyжиків шaнуєш. Стyкнув, і спaти пiшов. На ранок йому сyмку і зібpали

Та й цей будинок в якому вони живуть так само давно не ремонтувався … .а я, ось c..ка яка мало того що грошей нишком зібрала, так ще й у діда двоюрідного випросила грошей і на них квартиру купила.

Але ж ні би взяти та й їм батькам віддати, адже навіщо мені квартира? Гроші я через інтернет заробляю а значить могла б і далі жити в їхньому будинку.

До того ж раз я досі не вийшла заміж то і не вийду вже (кому я 35-річна потрібна) та й нарoджувати мені вже пізно. Коротше кажучи, на думку тата – це була марна трата грошей!

Дядько Ігор напевно був трохи в шoці від почутого і не відразу але відповів їй. Сказав що вона не права, я вчинила правильно. Та до того ж і одружуються зараз в будь-якому віці, і народжують багато і в сорок і в п’ятдесят, так що все у мене попереду.

Вони розпрощалися і дядько Ігор поїхав а я задумалася. А з якого дива мені відмовлятися від свого особистого житла і віддавати свої гроші батькам?

Пам’ятаю ми з братом якось запитали навіщо нам їхати з ними в село і щось ремонтувати в тому будинку.

Ми з братом не відмовляємося допомагати, але в той день ми з ним хотіли кудись поїхати, а батько вимагав їхати з ними. Їх відповідь була така – бо це дістанеться вам (мається на увазі що після їх cмepті).

А що стосується моїх грошей, то нерозумно вкладати їх в те житло яке потім може і не дістатися нам (або мені) у спадок. Адже хіба мало що трапитися в голові у батьків в старості років, можуть і зовсім все чужим людям або на доброчиннвсть відписати.

Фото ілюстративне, джерело – 7ya.ru.

You cannot copy content of this page