– Донечко, ну нaвіщо тобі нова квaртира. Тобі ж уже 35, ні сiм’ї, ні дiтей. Кpаще за ці грoші відремoнтуємо наш бyдинок в сeлі. Я нe погoдилася на прoпозицію мами і тепер батьки зі мною нe рoзмовляють.
Я давно знала про невдоволення матері з приводу купленої мною квартири. Причина цього невдоволення відкрилася мені випадково і ще більше віддалила нас. Джерело
Тижнів зо три тому до батьків заїхав дядько Ігор (чоловік тітки Тані – маминої сестри) і я не знаю як це пояснити, але мені при відкритому вікні добре чутно розмови людей, навіть якщо вони стоять біля хвіртки я все одно їх чую.
Так ось, їхня розмова була звичайним обміном новинами але тільки до того моменту як дядько Ігор запитав маму про те, коли я буду вже переїжджати на свою квартиру.
Мама раптом різко відповіла, що не знає. Дядько Ігор здивовано запитав чому вона так на це питання відреагувала, і тут мама почала гаряче розповідати причину свого невдоволення.
Я спеціально не хочу писати діалогами, це вийде дуже довго і ви втомитеся читати.
Мама нагадав дядькові Ігорю про те що вони вже років зо три своїми силами ремонтують дідусів будинок який дістався їй у спадок.
До того ж є ще будинок в селі, який тато отримав у спадок від своїх батьків і там теж треба щось робити.
Та й цей будинок в якому вони живуть так само давно не ремонтувався … .а я, ось c..ка яка мало того що грошей нишком зібрала, так ще й у діда двоюрідного випросила грошей і на них квартиру купила.
Але ж ні би взяти та й їм батькам віддати, адже навіщо мені квартира? Гроші я через інтернет заробляю а значить могла б і далі жити в їхньому будинку.
До того ж раз я досі не вийшла заміж то і не вийду вже (кому я 35-річна потрібна) та й нарoджувати мені вже пізно. Коротше кажучи, на думку тата – це була марна трата грошей!
Дядько Ігор напевно був трохи в шoці від почутого і не відразу але відповів їй. Сказав що вона не права, я вчинила правильно. Та до того ж і одружуються зараз в будь-якому віці, і народжують багато і в сорок і в п’ятдесят, так що все у мене попереду.
Вони розпрощалися і дядько Ігор поїхав а я задумалася. А з якого дива мені відмовлятися від свого особистого житла і віддавати свої гроші батькам?
Пам’ятаю ми з братом якось запитали навіщо нам їхати з ними в село і щось ремонтувати в тому будинку.
Ми з братом не відмовляємося допомагати, але в той день ми з ним хотіли кудись поїхати, а батько вимагав їхати з ними. Їх відповідь була така – бо це дістанеться вам (мається на увазі що після їх cмepті).
А що стосується моїх грошей, то нерозумно вкладати їх в те житло яке потім може і не дістатися нам (або мені) у спадок. Адже хіба мало що трапитися в голові у батьків в старості років, можуть і зовсім все чужим людям або на доброчиннвсть відписати.
Фото ілюстративне, джерело – 7ya.ru.