Я нещодавно народила дитину. Сиджу вдома в декреті, дуже втомлююся, чекаю з роботи чоловіка, щоб отримати від нього хоч якусь допомогу. Але мій чоловік не спішить до нас, щоразу після роботи він їде до брата, будинок будувати. І будує не просто будинок для Анатолія, брата чоловіка, а будинок на дві сім’ї – адже коли будівництво буде завершено, то ми з чоловіком повинні будемо туди переїхати і жити великою дружною сім’єю. Так вирішила свекруха.
Я вже кілька років намагаюся врятувати свою квартиру, адже грошей немає ні у чоловіка, ні у його брата. Будівництво йде дуже повільно. Свекруха вважає, що я не дбаю про майбутнє свого чоловіка.
– По-хорошому, по-правильному, квартиру твою треба продати, – постійно вимовляє мені мати чоловіка.
Ділянка для будівництва будинку належить свекрусі і її чоловікові. У свекра є ще дитина від першого шлюбу. Виходить так: я продаю квартиру, вкладаю гроші в цей не зрозуміло чий будинок, поки його будують, живу на зніманні, на яке у нас з чоловіком немає грошей. А потім чоловік з Анатолієм успадковують цей будинок від батьків.
А те, що там ще й третій спадкоємець є, взагалі не моя справа:
– Не діли чужий спадок. Порядний там хлопчик – він відмовиться, не візьме чужого. Все моїм синам дістанеться, – шипить на мене свекруха.
Я у неї питаю:
– Ви що, вважаєте, що я взагалі не здатна думати? Міняти свою власну трикімнатну квартиру на нічого?
– Чому на нічого? У твого чоловіка буде половина будинку. Це схоже на нічого? – відповідає свекруха.
– Я не про чоловіка питаю, а про мене: у мене що буде замість трикімнатної квартири?
– Яка ти меркантильна, тільки про себе і думаєш! Правильно робиш, що розлучення боїшся, зрозуміє скоро мій син, з ким він живе.
За великим рахунком, я б з радістю переїхала в свій будинок з бетонної коробки. Але в свій: щоб і ділянка, і будинок, були оформлені на мене, а не на батьків чоловіка, не на чоловіка, а на мене. І, природно, ніякого брата з сім’єю там бути не повинно. Я – заміж вийшла лише за свого чоловіка, а не за всю його родину, де все загальне.
Нещодавно на роботі чоловікові запропонували підвищення, свекруха зраділа: грошей більше в будинок вкладе. І почала наполягати на нашому розлученні. Вичитала десь, що я на щось претендувати можу, адже ми в шлюбі, а він в будинок вкладається. А зі збільшеною зарплатою вкладеться більше, значить і я можу що-небудь захопити.
Розумієте, яка логіка: я повинна квартиру продати. А у чоловіка зарплата зросла – він повинен зі мною розлучитися, щоб мені нічого не дісталося.
І після подібних заяв, вона мені ще ріелторів підсилає. Ранок, я тільки заснула, дочка недавно заспокоїлася. Дзвінок у двері.
– Добрий день. А ми прийшли квартиру подивитися, – повідомила пара, що стояла за дверима.
На моє німе запитання вони відповіли:
– Ми купити хочемо вашу квартиру. Зараз наш ріелтор під’їде. А поки ми б хотіли роздивитися і дізнатися, чому продаєте? І, якщо що, коли Ви зможете квартиру звільнити?
Я ошелешено відповіла:
– Квартира не продається!
– Як не продається, оголошення ось, знайшли, подзвонили. Нам ще і торг обіцяли.
Я не стала дослухувати покупців і двері закрила. Від обурення, навіть забула, як дихати. Перелопатила всі сайти з нерухомістю, знайшла свою квартиру. І номер в оголошенні – свекрухи.
А я перед тим ледве піддалася на вговорення чоловіка. Він сказав, що розлучення не буде, що він просто подасть заяву на розлучення, а ми випросимо час на примирення і не розлучимося. Заяву на розлучення в суд чоловік відніс, його мама під ручку його відвела.
– Мама заспокоїться до того часу. Та й якщо квартиру продамо, будинок добудуємо, вона на руках тебе носити буде, – вмовляв мене чоловік.
Але я знаю, як свекруха мене на руках носити буде. Продам квартиру, віддам гроші, і відразу отримаю пенделя. Поки чоловіка не було вдома, подзвонила слюсарю. З донькою сходили, купили замок новий і речі чоловіка зібрали. Прийде додому, поставлю питання: або він зав’язує з цим будівництвом, або ми розлучаємося. Думаю, що це буде найкращий вихід в нашій ситуації.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
