Зараз усі вчергове говорять про нібито наступ на столицю України Київ. Чому цьому не треба вірити, пояснив речник міністерства внутрішніх справ.
Дату 22 червня, як напад військ Білорусі на Київ, придумали диверсійні групи. Однак у росіян немає ударних угруповань, які б почали наступ на Київ саме у цей період.
Речник міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко розповів про це 12 червня в ефірі каналу “Freedom”.
“Два тижні тому їм вдалася провокація. Дуже багато людей надсилали нам смс-ки про те, що о 4-й ранку почнеться наступ на Київ. ДРГ зайдуть на 20 км країни. Також були дані точні точки обстрілів російською авіацією. Зараз вони пробують качати цю паніку в Києві та області: раз на два дні з’являються повідомлення про такий напад: спочатку 10, потім 12”, – додав Денисенко до сказаного.
Він також зазначив, що самопроголошений президент Білорусі лукашенко не має наміру наступу на Київ.
“Говорити про те, що лукашенко може почати бойові дії, я би не став. Дотримуюся тієї думки, що він петлятиме до останнього, щоб не наступати на Київ і взагалі не вступати в цю війну”, – зазначив Вадим Денисенко.
Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі лукашенко пригрозив своїм чиновникам повторенням “українського сценарію”. Лукашенко заявив, що у випадку війни білоруські посадовці побіжать з автоматом попереду, а він ухилиться від захисту країни.
Фото ілюстративне – скріншот.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна