fbpx
Життєві історії
День народження скоро буде у моєї свекрухи. Якраз 31-го грудня. Ми з чоловіком вирішили їй якусь малу техніку на кухню подарувати, та вона не хоче. Каже, що все руками своїми готує. Тоді чоловік запитав прямо, який подарунок вона хоче. Відповідь свекрухи дуже засмутила мене, я такого навіть не очікувала. Я сказала чоловікові, що не піду, хоч на мені зекономимо добре

Десь скоро наближається день народження моєї свекрухи, їй виповниться 50 років. Майже рік ми з чоловіком думали, що ж їй подарувати на це свято. Не сказати, що ми особливо бідуємо, достаток у домі є, але ми і не олігархи, а тим паче зараз настали такі непрості часи, що й не знаєш чого завтра чекати. Чоловік мій отримує трохи більше 8-ми тисяч гривень, я близько 6-ти тисяч, за мірками провінції це дуже хороші зарплати. Тому думали мамі чоловіка якусь потрібну техніку в дім купити. Але у неї все найнеобхідніше є, а чогось більш сучасного вона зовсім не хоче, каже:

– Я все одно буду робити все своїми руками, мені не потрібна ця вся кухонна дорога не потрібна техніка, яку зараз рекламують щохвилини, скільки мені потрібно.

Гаразд, тоді ми ще раз добре подумали і мій чоловік запитав прямо:

– Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати?

А вона, несподівано, заявила:

– Оплатіть мені гарний ресторан на мій ювілей, це буде самий чудовий і пам’ятний подарунок!

Але що це за подарунок? Невже можна про таке просити, звідки у нас такі гроші. Ще й справа в тому, що в свекрухи день народження 31 грудня, всі ресторани у цей день замовити нереально, а якщо й вийде, до це обійдеться нам дуже дорого. Зараз такі ціни, що ми й 10 чоловік не потягнемо, а свекруха хоче і подруг запросити своїх, і родину. Але чоловік уперся: хоче мама, значить зробимо. Ну добре, я по ресторанах не ходжу, ще не знала наскільки там все дорого, думала як в кафе.

Прийшли в посередній такий клас ресторану, він невеличкий зовсім, головне, щоб ближче до дому. Треба замовити, як свекруха просила, на 35 осіб: свекруха, ми, вітчим чоловіка, а всі інші – далекі родичі її. Коли нам нарахували банкетне меню, я мало не впала – 30 тисяч гривень!

Це ж скільки нам відкладати потрібно на це свято. Я в сльози! Адміністратор стала вираховувати по-новому: робила знижки, дещо сказала можна самим принести, прибрали банкетну мішуру типу кульок та інших речей, все одно вийшло мінімум 23 тисячі гривень. Я все одно вражена, але чоловік сказав: будемо замовляти!

Вийшли з ресторану, сіли в машину, у мене зовсім настрою немає. 23 тисячі гривень на вітер! Прошу чоловіка поговорити з мамою, щоб він з нею домовився – дасть їй 10 тисяч і нехай вже вона купить те, що хоче, а ресторан нехай вітчим оплачує. Виявилося, що він уже взяв дві путівки на два тижні на закордонні моря. Менший брат – не береться до уваги, він вчиться ще, сам просить гроші у мого чоловіка мамі на подарунок. А друзі родини не будуть складатися на бенкет.

Тепер не можу спати: гроші викинуті невідомо на що, аванс вже внесений, хоча можна і забрати, ще не пізно, до 31 грудня у нас ще є час. Кажу чоловікові: забери мою долю, я не піду, заощадимо на мені. Але чоловік сказав, що я маю поважати його матір.

Зараз мені просто хочеться зателефонувати свекрусі і все їй висловити, те, що я тут написала, але поки мовчу, бо ніхто в родині мене не зрозуміє, лише засуджують всі. Так, ми молода сім’я і, поки, без дітей, так, у нас є своє житло, і навіть машина. Але ми б могли ці гроші покласти собі в скарбничку, подарувавши хоча б чисто символічний подарунок. У нас же теж свої потреби є! І діти, можливо, скоро будуть. Ну чому не можна зробити ювілей вдома, а хвалитися пере усіма рестораном, ти паче зараз такі скрутні часи настали? Чому ми повинні її друзів годувати і поїти? Мені дуже сумно, що свекруха думає лише про себе. Можливо багато людей мене не зрозуміють, але мені дійсно шкода таких грошей, нам довго потрібно їх відкладати.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – unian.

You cannot copy content of this page