Про переговори і вступ України в НАТО висловила свою думку Юлія Тимошенко, яка дала інтерв’ю каналу “Настоящее Время”.
Юлія Тимошенко вважає, що переговори необхідні, але ніяких підписаних документів на сьогодні немає, тому рано оцінювати їх.
«Україна показала всьому світові неймовірну волю до перемоги, здатність захищати свою країну, ми сьогодні бачимо, що українська армія і український народ вистояли, українська влада вистояла, і це дуже важлива основа для того, щоб далі говорити про переговори.
Ми сьогодні не просто вистояли, ми сьогодні виганяємо агресора і окупанта з тих територій, де вони думали, що вони уже освоїлися: Київської області, Херсонської області, передмість Києва. Сьогодні по багатьох напрямках наша армія вже веде наступальні рухи», – сказала Тимошенко.
Юлія Володимирівна наголосила на тому, що вперше навколо однієї країни об’єднався весь світ, і це неймовірна сила, яка здатна протидіяти агресору.
На запитання ведучого – чи треба Україні відмовлятися від вступу в НАТО, Тимошенко відповіла так:
«Заплативши таку високу ціну за все, що відбувається з нашою країною, ми зобов’язані поставити українські вимоги і стояти на них. А це означає суверенітет нашої держави, територіальна цілісність – ніхто не має права ставити Україні умови, що ми маємо відмовитися від частини своєї території, щоб хтось сьогодні зі своєю брудною зброєю від нас пішов. Таких умов ми не дозволимо ставити нам.
Ми не дозволимо ставити нам умови обмеження розвитку нашої армії, тільки українська армія здатна захистити Україну, в єдності з українським народом і вільним світом. Сама Україна силами своєї армії повинна гарантувати суверенітет і мир на своїй території, і безумовно, об’єднуючи це з гарантіями ключових дружніх країн, які зараз разом з нами. Але це додаткові гарантії до того, що сама українська армія повинна бути спроможна, як в Ізраїлі, захищати свою територіальну цілісність і свій мир.
Що стосується НАТО, я будучи прем’єр-міністром особисто підписувала документи про членство України в НАТО. Команда, яку я представляю – ми послідовні щодо вступу України в НАТО, це наша чітка позиція. І ми вважаємо, що коли Україна відмовлялася від ядерної зброї, єдиною гарантією тоді могло б бути прийняття України в НАТО, але цього не відбулося.
І тому я досі вважаю, що членство України в НАТО є другою гарантією після сильної української армії, яка може раз і назавжди зупинити будь-які спроби росії захопити Україну, а ці спроби не закінчаться.
Ми не маємо бути наївними думаючи, що сьогоднішні переговори зупинять плани агресора захопити Україну. Ми повинні думати не тільки про сьогоднішній день, ми повинні думати про стратегію, ми повинні думати про те, як захистити Україну і світ завтра. Ось про що треба думати, а не про те, як знайти якісь ситуативні домовленості, які не приведуть до суттєвих змін розстановки сил на Європейському континенті.
Нам доведеться вести переговори, доведеться встановлювати дипломатичні відносини, тому що будь-яка війна закінчується оголошенням миру, головне під тиском терору не прийняти умови, які недопустимі ні для України, ні для всього світу», – наголосила Тимошенко.
Фото – скрін з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна