Росія, останнім часом руйнує, отруює і псує все, до чого може дістатись.
З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну серйозний шкода була заподіяна не лише військовій, а й цивільній інфраструктурі нашої країни, знищено та пошкоджено було багато об’єктів культурної спадщини, природних заповідників та улюблених нами туристичних місць.
Дуже сильно від дій російських звгврбників постраждали Одеса та Чорне море. З одного боку – обстріляні готелі, приватні будинки, з іншого – заміноване море.
Одеська мерія показала відео знешкодження якірних мін, що прибило до берега моря. Їх винесло на берег через великий шторм. Знешкоджують міни прямо на узбережжі. Обласна військова адміністрація попереджає – відвідувати пляжі зараз небезпечно. Лінія узбережжя замінована. Тому туристичного сезону в Одесі, найімовірніше, не буде цього року, як би нам не було жаль.
Крім того, через окупантів біля берегів Одеської області масово гинуть дельфіни, вони з’являються на узбережжі з початку повномасштабної війни Росії проти України. Для дельфінів загрозу становлять не тільки протикорабельні міни і випущені окупантами потужні снаряди, а й військові гідролокатори, що ушкоджують органи слуху дельфінів та дезорієнтують їх.
Але, як розповідає місцевий житель, телеведучий, батько трьох дітей Ігор Окс, одесити не готові повністю змиритися із забороною відвідування пляжів, адже все своє життя, практично, проводили біля моря.
Деякі пляжники готові засмагати прямо під табличкою “заміновано”. Деякі виходять на пристані. Але такі випадки поодинокі і не мають масового характеру, адже люди розуміють всю серйозність небезпеки. Все це, за словами Ігоря Окса, дуже болісно для мешканців міста, бо: “Одеса без моря, як Буковель без снігу”.
Джерело – ТСН.
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна