Про Чорнобаївку і дива, які творять наші ЗСУ, чули всі. Українські військові завдають нищівних ударів ворогу на цьому напрямку, окупантів там розгромили вже 7 разів.
Чорнобаївський феномен пояснив радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович у прямому ефірі інформаційного марафону “Єдині новини”.
«Вони накопичили сили з Криму, а перекинути сили в потрібні їм напрямки, на правий берег, можна лише через два мости. Тобто це ефект «пляшкового горлечка» – їх величезна кількість, а просуватися вони можуть лише капілярним шляхом. І як не ховайся у відкритому степу – все одно ми знаходимо їх частіше, ніж би їм хотілося» – сказав Арестович.
Другою причиною цього феномену він назвав проблеми з експлуатацією вертольотів.
«Вони там накопичують вертолітне угрупування, але вертоліт лише в кіно сідає там, де треба. Насправді йому потрібно і топографічна прив’язка, і аеродромне забезпечення, тому вони змушені обирати аеродром. Тому там склався такий “вузол” і саме по цьому “вузлу” прилітає і прилітає їм» – пояснив Арестович.
Основними напрямками росіян залишаються Херсон, Миколаїв, зона ООС та Київ. Проте столиці точно нічого не загрожує. Арестович зазначив, що орки продовжують робити ту дурість, яку робили й раніше – наступати на кількох операційних напрямках.
Це велика Чорнобаївка. Вся України для них – це велика Чорнобаївка, – наголосив Арестович.
Окупанти продовжують свої помилки, бо немає людини, яка б сказала, що “все це не працює”. Однак Арестович резюмував, зі всього іншого в росіян залишилось тільки одне – забратись звідси. Джерело – 24Канал.
Фото – скрін з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна