З чоловіком ми одружені вже 15 років, у нас дочка 8 років. Вийшло так, що мені прийшлося виїхати за кордон, вірніше, нас з донькою сюди привіз чоловік. А через місяць після приїзду він повідомив, що йде до іншої жінки, з якою у нього стосунки вже два роки. Він працював рік, поки привіз нас, приїжджав раз у два-три місяці додому, на два тижні.
Роки, які ми прожили в шлюбі, були щасливими і наповненими любов’ю. Але на різному етапі нашого життя у нас час від часу виникали проблеми. Але таке буває в багатьох сім’ях. Чоловік постійно звинувачував мене у тому, що я не достатньо добре стежу за собою. Завжди наводив мені в приклад інших жінок.
Потім Мирону запропонували роботу за кордоном, він став їхати-приїжджати, але я не робила з цього проблему. Коли чоловік повертався додому, я навіть не готувала святкової вечері. Господи, як я помилялася, сподівалася, що мене будуть таку неземну любити все життя. А потім чоловік приїхав в квітні, ми знову говорили на цю ж тему. Коли він поїхав, у мене в голові щось перевернулося. Я зрозуміла, що так ставитись до чоловіка, який мене обожнює і носить на руках, не можна, він просто цього не заслуговує.
Я почала читати спеціальну літературу, спеціальні сайти про красу і авторські жіночі блоги, стала ходити на тренінги, дивилася в інтернеті багато різної інформації. Я знала, що через деякий час ми поїдемо, і хотіла постати перед ним абсолютно новою: красивою, доглянутою. Я почала займатися спортом, завдяки чому в свої сорок я виглядаю, як мінімум, на 10 років молодшою. Мені дуже хотілося його заново підкорити.
Ми переїхали, поки облаштовувалися, поки оформляли документи, так пройшов місяць. А ще через місяць він мені повідомив, що у нього давно є інша жінка. Він з нею абсолютно щасливий, любить її, вона його теж і готова завтра народити йому купу дітей. У неї є своя дитина, вона не виходила заміж, а мене він не любить, і я сама у цьому винна, бо не давала чоловікові того, чого йому треба було.
І ще, я все тягла з другою дитиною і він мені і це пригадав. Чому не народжувала? Хоча чоловік реально дуже хороший, відповідь одна – сама винна.
На питання, навіщо він нас сюди привіз, він відповів, що він не хоче нас залишити напризволяще і йому важливо бачити, як росте його дитина, і він не відмовляється нам допомагати, знімати квартиру і утримувати. Але знову ж таки, це поки, а потім його нова дівчина, думаю, йому не дозволить витрачати на нас гроші, так як тепер його сім’я – вона і її дитина.
Він пішов, приходив щовечора до дочки, а коли йшов додому, я не знаходила собі місця. Так тривало тиждень. Потім донька дуже просила його не йти від нас, і він повернувся. Як сказав: тимчасово і заради дочки, щоб я нічого там собі не вигадувала. Так ми живемо другий місяць. Вони з дівчиною обмінюються повідомленнями, телефонують постійно, він навіть не приховує, два рази на тиждень він їздить до неї і залишається у неї на ніч, потім від неї їде на роботу.
Коли живе вдома, то непогано і рівно ставиться до нас з донькою, став проявляти до мене інтерес. Я правда, теж дуже змінилася, нарешті почала приділяти увагу своєму зовнішньому вигляду, а в моєму домі почало пахнути смачною їжею. Але чоловік наголосив, що це для нього вже нічого значить.
Він любить іншу, і хоче з нею бути, і він спробує достукатися до дитини, що тато теж хоче бути щасливим і піти. Мені лячно за дитину, за її психіку, за подальше життя, так як тато для неї дуже багато значить.
Де моя жіноча гордість, запитаєте ви, а немає її. Я розумію, що сама винна і треба було думати раніше, бо тепер вже пізно.
Фото ілюстративне – mirina.
