Рівно 98 років тому, 12 березня 1919 року, іменем Директорії у Вінниці отаман Симон Петлюра затвердив присягу вояка армії Української Народної Республіки.
Про річницю нагадали в твіттер-акаунті History Ukraine, пише Обозреватель.
Текст присяги:
“Клянусь честью громадянина Української Народньої Республіки і торжественно присягаю Всемогущому Богу вірно Українській Народній Республіці служити, слухняно повинуватися її верховній владі Діректорії, правительству і народній армії. Присягаю поважати і захищати накази і всякі препоручення їх по службі, точно їх виконувати супроти всякого ворога Української Народньої Республіки та трудящого люду, хто-б цей ворог не був і де тільки воля Верховної Республіканської влади буде вимагать: на воді, на суші, у воздусі, в день і ніч, в боях, наступах, в сутичках і всякого роду предприємствах, словом на кожному місці, у всяку пору і в кожнім випадку хоробро і мужньо до останньої краплі крові боротися. Своїх військових частин, прапорів і зброї ні в якому разі не кидати, з ворогом ні в які, навіть найменші, порозуміння, не входити, завжди поводитись так, як цього військові закони та честь воїна–лицаря вимагають, в цей спосіб і честь жити і честь умерти. В цьому мені, Святий Боже, моя любов до України Рідньої та народу, допоможи”.
Цікаво, що присягу кожен козак, старшина та військовий урядовець мали ствердити власним підписом.
Читайте також: У ПРОДЮСЕРА “ЛАСКОВОГО МАЯ” РАПТОВО ПОМЕР СИН: ВСІ ПОДРОБИЦІ
Популярні статті
- Знаки Зодіаку, яким все легко вдається. Вони завжди залишаються щасливими і радісними
- Мої батьки допомагають лише моєму старшому братові, допомогли йому збудувати будинок, а про мене не згадують. Батьки на пенсії, купили будиночок в селі, у них сад і город. Дітей брата вони забирають щоліта і ті живуть у них місяцями. А мені сказали, що допомагати мені не стануть
- До свахи своєї я завжди ставилася дуже добре, мені шкода її, бо щастя у шлюбі вона зовсім не мала, з чоловіком їй жилося непросто. А одного разу я запросила дружину свого сина і її маму до себе в гості. Того вечора я була сумною, бо побачила у Наталі дивну прикрасу
- Зараз я вже на пенсії. Донька моя після роботи до мене мало не щодня приходить, втомлена, в сумці продукти на вечерю приносить. Сидить, постійно одне і те саме запитує, а сама на годинник поглядає – треба додому бігти. Якось кажу їй: “Дитино, йди, в тебе вдома роботи багато. Треба буде – сама покличу тебе”. А ввечері прийшов зять і відразу став поратися на кухні
- Нещодавно я дізналася про зраду свого чоловіка, але Руслан пояснював, що це була велика помилка, запевнив, що такого більше ніколи не повториться, щоб я спала спокійно. Але про зраду Руслана дізналася вся моя родина. Зараз і рідні, і батьки постійно мені телефонують, говорять, щоб я не мовчала чоловікові і обов’язково розлучилася з ним. Тепер я не знаю, що мені робити, адже я більше 10-ти років прожила у шлюбі і була дуже щасливою жінкою