Коли моя дочка Анжела познайомила мене зі своїм хлопцем, її майбутнім чоловіком Олегом, я була не в захваті від нього. На перший погляд хлопець здався нормальною людиною. Він поводився скромно, чемно і навіть подарував нам з батьком дорогий набір посуду. Але мене важко обвести навколо пальця, тим більше такими дешевими вчинками, я людей бачу наскрізь, вже занадто він хороший. Минуло пару місяців і Анжела повідомила, що виходить за свого хлопця заміж. Я прекрасно бачила, як моїй дитині добре з цим юнаком, тому і закрила очі на свої забобони. Ми відгуляли розкішне весілля і допомогли дітям купити власну квартиру.
Вже через пів року новоспечений чоловік показав себе справжнього. Олег заявив, що йде до іншої жінки, яку покохав по справжньому, бо Анжела йому набридла, начебто, занадто вона правильна, постійно влазить в його особистий простір. Але речі збирати не став, як ніби розраховував на повернення.
Як зараз пам’ятаю ті дні, коли я цілодобово сиділа біля Анжели і намагалася хоч якось її заспокоїти і підтримати. Вона закинула всі свої справи і цілими днями лежала і плакала. Минув тиждень і донька почала трішки радіти життю. Я завела розмову про можливе розлучення, але Анжела була категорично проти такого рішення. Мені в голову не приходило, чому вона не хоче розлучатися з чоловіком. Але незабаром до мене дійшло – я скоро стану бабусею. Я порадила їй все розповісти Олегу. Вона зателефонувала чоловікові, почувши таку новину, він дуже зрадів і ввечері стояв на порозі квартири і просив вибачення.
Я вважаю, що дитина повинна рости в повноцінній сім’ї, тому наполягла на їх примиренні. Вони теж були не проти. Все вляглося і забулося. Уже влітку в подружжя з’явилась чудова донечка, а в мене онучка. Молода сім’я почала щосили займатися її вихованням. Коли я приходила до дочки в гості, то просто не впізнавала зятя. Він став таким турботливим батьком, що кожна жінка позаздрить. Постійно грався з нею, читав їй казки, співав колискові. Вони часто гуляли на вулиці, поки дочка займалася хатніми справами. Я трохи заспокоїлася, але все-таки була на чеку. І виявилося, що не дарма.
Награвшись пару років з донькою, зять знову взявся за старе і вирішив піти з дому. На цей раз йому набрид сімейний побут. Йому постійно треба було кудись бігти, щось робити, але тільки не сидіти вдома. А в нормальній сім’ї по-іншому не можна. Цього разу він навіть забрав половину своїх речей. Раніше такого не було, тому дочка серйозно захвилювалася і зателефонувала мені
Анжела сподівалася і вірила, що Олег скоро повернеться до неї. Але коли пройшов тиждень і він приїхав по решту речей, вона зрозуміла, що це вже серйозно. Тоді за справу взялася я, використовуючи свої зв’язки, я знайшла зятя і влаштувала йому серйозну розмову. Я поставила йому умови: або він повертається в сім’ю, або буде платити такі аліменти на дитину, що й не снилося. Тому він вирішив повернутися в сім’ю. Дочка звичайно пробачила і прийняла його назад.
І ось днями, коли ми відзначали п’ятиріччя онуки, дочка підсіла до мене і сказала, що Олег знову збирається їх покинути. Я вже не знала як себе вести, невже мій зять знову хоче піти від дружини і дитини. Чого йому ще не вистачає? І будинок, і машина, і хороша робота, і дитина, і красуня-дружина, ну все є.
Весь вечір я сиділа і скоса позирала на нього. Два рази він йшов з сім’ї і два рази дочка його пробачала і брала додому. Будь-яка інша жінка забула б вже давно такого чоловіка і справлялася б сама. А тут за ним бігають, як за королем, прощають все. Чи варто доньці так хвилюватися через це? Можливо, нехай зять іде куди хоче, а вона знайде нормального чоловіка, який стане хорошим чоловіком і батьком для її дитини? Вона ще молода і може влаштувати своє особисте життя. Тільки онуку шкода, адже вона дуже любить тата.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
