fbpx
Ми живемо біля Одеси, маємо з чоловіком маленьку хатину. Вона мені дісталася в спадок від моєї бабусі. Я з чоловіком вклала туди багато праці і грошей. Люди в сезон орендують у нас кімнати, а ми можемо заробити якусь копійку з Юрком, ще й дітям своїм допомагаємо. А нещодавно мені зателефонувала донька: «Мамо, ми цього року не приїдемо ми до вас з татом, не виходить у нас, але замість нас приїдуть мої свекри, вони дуже хочуть на морі побувати, вже більше 10 років нікуди не виїжджали, до вас дуже просяться. Прийми їх, будь ласка, як слід, знайти кімнату, тільки не думай брати з них гроші за житло – вони все ж рідня, пенсіонери, небагаті люди!» Я відразу відмовилася, сказала, що не чекаю їх у себе. Родина на мене образилася. Але в чому я винна
Якось набридло вже мені, пишу тільки тому, що всі називають мене жадібною, навіть рідні люди мені таке говорять, в той час як ніхто не розуміє – що таке
Моя сестра вийшла заміж за багатого чоловіка, у них крім будинку, в якому вони жили, ще три квартири є у власності. Ми з мамою подумали і вирішили, що сестра мала б одну квартиру мені віддати, але на таке Вероніка не погоджується, надто жадібною вона стала
Моя сестра Вероніка – вдова, після того, як не стало її чоловіка, вона одна з дитиною залишилася. Все чоловікове добро тепер Вероніці залишилося, ми думали, що вона з
Після візиту рідної доньки я всю ніч не спала. Батько якраз приїхав з санаторію і до нас забігла Оксана: – Ви маєте оформити дарчу на мене, щоб ваша квартира залишилась мені, поки ви при світлому розумі. Вам обом вже за 70. Я все для вас роблю, нічого вам з батьком не шкодую. Оксана ще довго говорила, але я вже її не чула. Коли вона пішла, то я задумалася. Як маю віддати все своє майно одній доньці, коли в мене є ще молодша – Світланка
– Мені зараз так сумно на душі, прямо якийсь осад залишився після розмови з рідною людиною, не передати словами цього, – розповідає 72-річна Тамара Романівна. – Всю ніч
Я пенсіонерка, син мені трохи грошей пересилає, та я підробляю трохи двірником. А моя донька ніде не працює, чекає на мою пенсію, каже, що вона не хоче працювати за копійки – рік тому моя дочка попросила у мене мою банківську картку і досі не повернула
Мене звати Валерія Дмитрівна. Я вже кілька років пенсіонерка. Чоловіка мого не стало майже дев’ять років тому. У мене двоє дітей: син і дочка. Син вдало одружився. Живе
Моя мама вже кілька тижнів ходить сама не своя: без настрою, онуками не цікавиться і зі мною розмовляти не хоче. Лише випадково зізналася, що взяла гроші в борг, а віддати його нічим. Моя мама має маленьку пенсію, а кредит у неї 40 тисяч гривень. Ця сума трохи більша місячної зарплати мого чоловіка і я вирішила звернутися до нього, щоб допоміг старенькій тещі
– Моя мама вже кілька тижнів ходить сама не своя! – розповідає 35-річна Олеся. – Без настрою зовсім, сумна, відповідає одним словом, розмовляти ні з ким не хоче.
Минулого тижня Ірині зателефонувала мати: – Бабуся занедужала, треба щось вирішувати з нею, допомагай, вона тебе виростила, твоя черга віддавати борги. Ірина стала збирати свої речі, щоб їхати доглядати стареньку. А свого чоловіка і двох дітей вирішила залишити на його матір. Матір Остапа любить свою невістку, але не знає, як зберегти їх сім’ю, бо Остап жити без дружини 2 роки не хоче
– Я, чесно кажучи, дуже здивувалася, коли почула: Ірина залишає дітей, їде до бабусі! – розповідає 64-річна Раїса Миколаївна. – Няню зараз шукають, в травні-червні Остап відпустку візьме
Брат мого чоловіка з дружиною живуть з нами в одному під’їзді, тому щодня приходять до нас вечеряти. Звичайно, що свекруха їх щедро пригощає, але все це за наші гроші, бо продукти додому купуємо тільки ми з чоловіком
Мама чоловіка ростила своїх синів одна, свекра давно не стало. Чоловік мій старший син в їхній родині. Молодший брат, Максим, вчився в університеті. Коли ми з чоловіком одружилися,
Михайло приїхав в село до батьків за грошима. Вони склали доволі немалу суму синові на квартиру. Але грошима Михайло вирішив розпорядитися по-іншому: купив дорогу каблучку, решту грошей витратив на шикарне весілля, на яке не запросив своїх батьків, щоб ті не осоромили його перед багатою родиною нареченої
– Михайлику, яка у тебе красива наречена, – промовила Валентина Семенівна, розглядаючи фотографію на телефоні. – Красива, справжня аристократка, корінна міщанка. Так, мені дуже пощастило! – похвалився хлопець.
Квартиру Тетяні ми з чоловіком купили ще до весілля, бо вважали, що забезпечити дочку власним житлом – наш святий батьківський обов’язок. Донька вийшла заміж, і почала там жити з чоловіком. Тепер вони хочуть розширятися, але я не дозволяю продавати дошлюбну квартиру
Ми з чоловіком зробили все, щоб у нашої єдиної доньки Тетяни було своє житло. Нехай це всього лише невелика однокімнатна квартира, але це запорука того, що донька не
Галина з Володею мають двох синів: Олексія та Руслана. Ті вже дорослі чоловіки давно, мають свої сім’ї. Олексій, їх старший син, давно живе в місті, став солідним чоловіком, в село приїжджає рідко, але батьки душі в ньому не чують. Як дізнаються, що приїде з міста ще за тиждень, готують порося, онукам гроші, а синові конверта, та кладуть до нього не одну мамину пенсію, адже вони в місті живуть, там багато грошей потрібно і бензин дорогий. А молодший син Руслан живе з сім’єю на сусідній вулиці, все батькам допомагає, на ньому і тримається їх господарство та город. А якось Руслан не прийшов до стареньких день, другий, тиждень. Матері з батьком це зовсім не сподобалося і Галина сама побігла до нього
Галина з Володею мають двох синів: Олексія та Руслана. Ті вже дорослі чоловіки давно, мають свої сім’ї. Старший Олексій вже давно живе в місті, має там сім’ю і

You cannot copy content of this page