Мама мені щодня скаржилася, що сестра має проблеми з грошима. Маленька дитина, великі витрати, чоловік мало заробляє, бо він, виявляється, не був готовий утримувати сім’ю. Саме тому я стала спонсором сім’ї сестри – купувала Лесі одяг, дитячі речі та давала гроші, коли це було необхідно. Але за все своє добре я навіть дякую від сестри не почула
– Зоряно, сестрі потрібні гроші, можеш закинути їй на картку дві тисячі гривень? Донечко, поповни Лесі рахунок, а то їй заблокували телефон. Племінникам нове взуття потрібне, купиш? –
На моє здивування мама в свої 45 років дуже швидко погодилася, але і я, і мої сестри спочатку були дуже проти, щоб мама виходила заміж. Але щоб ми там не говорили, мама нас не стала слухати і розписалася з дядьком Дмитром. У нас не було іншого виходу, як змиритися. Та далі почалися несподіванки, приємні в основному
– В 45 років заміж? Мамо, а ти про нас подумала? Та й що люди скажуть? – намагалася я напоумити свою маму, коли вона нам заявила, що буде
Одружився Василь доволі пізно, аж в 40 років. З цим питанням він не поспішав, бо хотів спочатку кар’єру зробити, грошей заробити, а вже потім думати про сім’ю. Навіть при тому, що розміняв четвертий десяток, він не бачив необхідності одружуватися. Все змінилося, коли він побачив Іванну. Красуня така, що очей не відвести. Василь життя собі без неї не уявляв, тому не те, що втікав, а сам став наполягати на одруженні, був впевнений, що тепер наступить щастя, а натомість сталося все інакше
– На жаль, наш прогноз невтішний, ваша донька не зможе ходити, – сказав лікар. – Але ви можете спробувати ще поїхати за кордон, може наші колеги вам скажуть
Олег приїхав у їхнє маленьке містечко погостювати до тітки, на кілька днів. Коли відпочивав на річці, зустрів Оленку, закохався. Вони провели разом всього 10 днів, а потім Олегу треба було терміново їхати, батько прислав йому телеграму, що мама в лікарню потрапила. Хлопець тоді попросив свою тітку, щоб та передала Оленці, що він чекатиме її на вокзалі і вони про все домовляться, але родичка вирішила, що племінник вартий кращої долі, тому нічого не сказала Оленці
– Олено Вікторівно, до вас пацієнт, він без запису, але каже, що це терміново, – медсестра не знала, чи впускати наполегливого чоловіка без черги, але він не залишив
Думка про те, що мої діти приходять до мене лише за грошима, не раз у мене самої проскакувала в голові, але я її відганяла від себе, бо ж мова йшла про моїх рідних дітей, заради яких я все життя і жила. Я і сама вже це розумію, а як припинити це я не знаю. Якщо я доньці не дам грошей, то хто їй допоможе? Вона сама не працює, а зять мало заробляє, якесь замкнене коло виходить. Усім заробітчанкам, які роками спонсорують своїх дітей, хочеться сказати, що вони не вічні, і варто подумати про те, як діти будуть жити без нашої допомоги. Виявляється, зіскочити з цього не так вже й легко
Думка про те, що мої діти приходять до мене лише за грошима, не раз у мене самої проскакувала в голові, але я її відганяла від себе, бо ж
Дружина мого рідного брата добре влаштувалася, їй в житті пощастило, тому вона ходить на гарну роботу і багато заробляє. Але мене вона ніколи не зрозуміє, Галина лише пліткує про мене з ріднею, засуджує мене, вигадує багато, а все тому, що я вдома сиджу і не шукаю роботу
Я завжди мріяла добре жити, тому, як тільки трохи подорослішала пішла на роботу і, скільки себе пам’ятаю, то завжди працювала! – впевнено говорить моя знайома 36-річна Галина. –
Оксана з мамою не спілкується вже чимало років. Усі знайомі та родичі дивуються цьому. Постійно вмовляють Оксану помиритися першою, пробачити мамі усе, щоб там не було. До мами ніхто не звертаються, мовляв, донька має першою вибачення просити, навіть, якщо її вини немає
Я, правду кажучи, зараз таки зовсім не можу зрозуміти Оксану! – міркувала нещодавно моя рідна сестра про свою хорошу подругу. – Як можна з власною матір’ю не спілкуватися,
Я кілька днів тому вийшла на пенсію, і ще сама не вирішила, чим буду займатися. А дочки мої, виявляється, вже щось придумали. Вони обидві заміжні, я маю двох дуже хороших зятів, так що я щаслива. Ми всі сіли в машину старшого зятя, бо вона велика, і поїхали, бо діти сказали, що у них для мене є сюрприз
– Мамо, збирайся, у нас для тебе сюрприз є! – повідомили мені радісно дві мої доньки, які приїхали з самого ранку в суботу. Я кілька днів тому вийшла
Перед Великоднем невістка моя занедужала, робити нічого не могла, тиждень просто лежала у ліжку. Хоч ми разом живемо, але я мало їм допомагаю, але цього разу вирішила, що я тепер маю щось для неї зробити і вирішила їй допомогти
Тепер вже я зовсім не розумію, чому вона лише скаржиться постійно? – говорили жінки, коли я їхала в маршрутці, вони обговорювали якусь свою далеку родичку. – У неї
В мене ж за останні два роки теж багато чого змінилося. Я спілкувалася з одним дуже хорошим чоловіком, і тепер ми вирішили зійтися. Я вважаю, що вже достатньо заробила і можу собі дозволити трохи відпочити. Тому я сказала доньці, щоб вона з’їжджала, бо я виходжу заміж і ми з Василем будемо жити в моїй квартирі. Марина так за це на мене образилася, що словами не передати
– І що, ти отак рідну доньку з онуками з хати винежеш заради чужого чоловіка? – каже мені донька з претензією. – Я вас не на вулицю виганяю,

You cannot copy content of this page