– Мамо, збирайся, у нас для тебе сюрприз є! – повідомили мені радісно дві мої доньки, які приїхали з самого ранку в суботу.
Я кілька днів тому вийшла на пенсію, і ще сама не вирішила, чим буду займатися. А дочки мої, виявляється, вже щось придумали.
Вони обидві заміжні, я маю двох дуже хороших зятів, так що я щаслива. Ми всі сіли в машину старшого зятя, бо вона велика, і поїхали.
– Що за сюрприз? – питаю, бо мені ж цікаво. А вони дві мовчать і лише посміхаються одна до одної.
– Матусю, тобі сподобається, – кажуть.
Нарешті ми під’їхали до призначеного місця. Це було невелике приміське село, кілометрів 15 від міста. Заходим ми на подвір’я, бачу невеликий, але дуже гарний будиночок, а поряд сад. Така краса, що словами не описати.
– Подобається тут? – питають мене.
– Дуже, – кажу.
– Оце і є наш сюрприз, тепер це твоє, – кажуть мені доньки і обіймають мене.
Виявляється, вони вирішили обидві скинутися і зробити мені такий подарунок, в честь мого виходу на пенсію, а також в знак подяки за те, що я сама їх обох виростила.
– Діти, та це ж шалені гроші, – кажу. – Навіщо ви так витрачалися?
– Мали можливість і зробили тобі приємне, ми ж знаємо, як ти хотіла мати власний будинок.
Я залишилася одна з двома доньками, адже чоловік пішов до іншої жінки, яка здійснила його заповітну мрію – народила сина. Він вирішив, що це привід зруйнувати наш шлюб та почати життя з чистого аркуша. Він навіть не сумнівався у вірності свого рішення.
Ми з ним одружені на той момент були вже 10 років. У нас підростали дві дочки. Я ніколи не думала, що так все закінчиться.
Я знала, що чоловік мріє про сина. Однак, чим я могла допомогти? Я не винна у тому, що у нас народилися дочки. Головне, що здорові діти, а хлопчик чи дівчинка це не так вже й важливо. Хіба не так?
Я зауважувала, що чоловік не любить доньок. Це було надто помітно. Він робив щось із ним лише в окремих випадках. А потім чоловік ще й допізна затримувався на роботі. Я почала підозрювати його, і не дарма – виявляється, у нього з’явилася інша жінка, яка народила йому хлопчика.
Чоловік прийшов додому в чудовому настрої і абсолютно спокійно заявив, що вирішив розлучитися. Мовляв, його життя кардинально змінилося – тепер матиме сина. Він хоче присвятити себе саме йому, тому жити з нами і займатися вихованням доньок більше не може.
У мене в той момент дар пропав. Я не знала, що відповісти, адже в одну мить зруйнувалися всі плани та мрії. Мало того, він ще й заявив, щоб я не розраховувала на його допомогу та великі аліменти, оскільки йому треба думати про свою нову сім’ю.
Він пішов, і ні про мене, ні про наших доньок не згадував. Мені було прикро за дітей, які стали непотрібними своєму батькові, але що я могла зробити? Я вирішила, що якщо з татом моїм донечкам не пощастило, то я стану для них найкращою мамою.
Так, мені довелося багато працювати, щоб забезпечити дітей усім необхідним, але колишній чоловік платив лише мізерні аліменти, тому я розуміла, що крім мене, у них немає нікого.
Дві доньки мають вищі освіти, вони добре влаштовані в житті, і з чоловіками їм пощастило. Вони вважають, що це моя заслуга, і тому вирішили мені таким чином віддячити.
Я переконана, що найкраща інвестиція – це наші діти, і щаслива та жінка, яка виростила добрих дітей.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
