Життєві історії
Дружина мого сина забавлялася з чужим чоловiком. Я заклякла на мiсцi. А Люба усмiхнулася, наче нiчого й не сталося… Неймовiрний тягар лежить на моєму серцi великим каменем. Я
Як можна «спростувати віру» – Батюшка! А ви справді вірите у все те, що проповідуєте, або це просто робота така? Коли люди, далекі від Церкви, при знайомстві ставили
– Син допомагає, дай Бог йому здоров’я! Мені ці поїздки в санаторій потрібні як повітря, за станом здоров’я. Як не поїду – хворію потім, від лікаря не вилажу.
– Загалом, відсвяткували ми доччине весілля, поїхала вона, так порожньо стало, і в будинку, і на душі. Втішаю себе, що наречений – хлопець хороший, ну а якщо що,
Фото – ілюстративне. Мама пішла з сім’ї, коли мені було 14 років. Саме в той час, коли мені, підлітку із складним характером, найбільше була потрібна її допомога. Сказала,
– Мама мені так і заявила: яке тобі, мовляв, зараз особисте життя, у тебе двоє дітей, про них думай! – засмучено ділиться тридцятирічна Ксенія. – Каже, треба, щоб
Вісім років тому життя Алли Буденчук із села Будятичі Іваничівського району кардинально змінилося. Її віднайшли сестри та брати, які живуть у Харкові та на Сумщині. Тоді вперше побачилася
Мати сиділа біля ліжка свого єдиного сина. Її очі були сумними і втомленими. Ось уже, який місяць, Андрій прибуває в кoмі. В думках промайнуло все його життя. Хлопчик
Заміж я вийшла у 20 років. Моєму чоловікові Віктору було 25. Красень, високий, стрункий, з блакитними очима. За ним бігала половина селища, а заміж за нього вийшла я.
Зазвичай в 20:30 я даю своїм двом дочкам-підліткам такий собі попереджувальний постріл. А в 9 вечора я вже відкритим текстом кажу: «Вам пора піти в свою кімнату». Я