Життєві історії
– Син допомагає, дай Бог йому здоров’я! Мені ці поїздки в санаторій потрібні як повітря, за станом здоров’я. Як не поїду – хворію потім, від лікаря не вилажу.
– Загалом, відсвяткували ми доччине весілля, поїхала вона, так порожньо стало, і в будинку, і на душі. Втішаю себе, що наречений – хлопець хороший, ну а якщо що,
Фото – ілюстративне. Мама пішла з сім’ї, коли мені було 14 років. Саме в той час, коли мені, підлітку із складним характером, найбільше була потрібна її допомога. Сказала,
– Мама мені так і заявила: яке тобі, мовляв, зараз особисте життя, у тебе двоє дітей, про них думай! – засмучено ділиться тридцятирічна Ксенія. – Каже, треба, щоб
Вісім років тому життя Алли Буденчук із села Будятичі Іваничівського району кардинально змінилося. Її віднайшли сестри та брати, які живуть у Харкові та на Сумщині. Тоді вперше побачилася
Мати сиділа біля ліжка свого єдиного сина. Її очі були сумними і втомленими. Ось уже, який місяць, Андрій прибуває в кoмі. В думках промайнуло все його життя. Хлопчик
Заміж я вийшла у 20 років. Моєму чоловікові Віктору було 25. Красень, високий, стрункий, з блакитними очима. За ним бігала половина селища, а заміж за нього вийшла я.
Зазвичай в 20:30 я даю своїм двом дочкам-підліткам такий собі попереджувальний постріл. А в 9 вечора я вже відкритим текстом кажу: «Вам пора піти в свою кімнату». Я
У селі її не любили. Суха, висока, з прямою спиною стара, коли вона заходила в магазин всі, хто там був замовкали, а продавщиця тиснула губи. Марія Іванівна –
Батько і мати Олени розлучилися, коли їй було 2,5 роки. Він офіцер, поїхав до місця служби, вона залишилася вдома. Незабаром мати вийшла заміж і залишивши маленьку з бабусею