fbpx
Breaking News
— Донька скaзала, щo якщo ми з батьком будeмо пpоти — вони однaково одpужаться без нaшої участі й блaгословення, — гoлосила Катерина. Не спoдобався їй мaйже сорoкарічний і трохи пoвнуватий мaйбутній зять. Дoнечка ж у неї 24-річна oдиначка-кpасуня
Хiба Ірина вuнна, що нарoдилася тaкою? Oбличчя врoдливе – хоч вoду з нього пuй, а от нoга. Іра нiяк нe мoгла прoстити матері її вчuнок, який спyстошив дівчині дyшу, рoзбив сеpце і злaмав дoлю. Гіркі сльoзи кoтилися по oбличчю Іри
– Полюбyйтеся на вашого синoчка, бoмжем скoро стaне, – пuляла свeкруху невiсточка. – Нам тaкий aлкaш нe пoтрібен. Ми сoбі кpащого тата знaйдемо, прaвда, мaлесенький? – підмoргувала до синoчка. Зоя ж пpивозила подаpунки невiстці, аби та нe прoганяла Миколу. Аллочка спpавно бpала зoлоті пеpсні, лaнцюжки, які Зойка накyпила, бyдучи при пoсаді. Але й чoловіка прoдовжувала пuляти
– Знaла б що тaка бyдеш, не наpодила б, – чaсто кpичала мати. Я в сльoзах тiкала на вулицю, рoзуміла, щo зaйва в сім’ї. Одягалася в обнoски, які залuшалися піcля стаpших сестер. В нагoроду за це від дoлі я отpимала добpого чoловіка
– А ти xто така, щоб мені вкaзувати? – обуpилася Катя. – Я нe до тебе пpийшла, а до свого бaтька. Ще рік назад Світлана б не повіpила, якби їй сказали, що вона зiйдеться з рoзлученим чоловіком і буде теpпіти у власному будинку капpизи і витiвки його чотирнадцятирічної дочки
Україна
Блиск і бруд миколаївського Байкалу: Чимала кількість відпочивальників добираються до водойми пішки

Серпень продовжує тішити любителів засмаги і шашликів дуже спекотними днями. Вони шукають найменшої нагоди, щоб на вихідних, а то й посеред тижня втікти з міста на річку-озеро, пише “ВЗ”.

На Львівщині одним із найбільш популярних місць для купання є озеро Задорожне біля однойменної залізничної станції. Це якісь 40 хвилин їзди електричкою у напрямку районного Миколаєва, поблизу із селами Дроговиж, Кагуїв, Гонятичі, Вербіж, Демня, Заклад. У народі це озеро називають Байкалом – через його чималенькі параметри, а найперше – за дивовижну чистоту води…

Миколаївський Байкал утворився у 1974 році внаслідок раптового затоплення Дроговизького вапнякового кар’єру. Старожили розповідають, що вода з-поміж карстових надр пробралася у котлован так швидко, що цементники не встигли забрати з кар’єру всю свою техніку.

Берегова лінія озера становить 3 135 метрів, глибина сягає 46 метрів (!). На східному березі розташувався дачний кооператив працівників цементного заводу, мають тут свої котеджі і впливові в області люди. Декотрі із них, порушуючи закон, узурпували прибережні зони, закривши простим cмepтним вільний доступ до води. Торік громадські активісти разом з головою Львівської ОДА Олегом Синюткою провели кілька резонансних акцій біля “прихватизованих” пляжів, щоб повернули іншим можливість користуватися благами Байкалу. Не до всіх це застереження дійшло…

Чимала кількість відпочивальників з найближчих населених пунктів добираються до водойми здебільшого пішки або ж на велосипедах. Інші сідають на приміські поїзди або за кермо авто. Можна відпочивати “дикуном” – без усяких вигод, а можна (за гроші) – більш цивілізовано, комфортно.

Власники платних пляжів пропонують широкий сервіс. Для прикладу, паркувальне місце для легкового авто коштує 30−35 грн., для автобуса – 80−120 грн. Любителям шашликів користування мангалом обійдеться у 20−60 грн., за столик треба буде викласти 100−200 грн. Відпочинок в альтанках спорожнить ваш гаманець на 150−300 грн. Якщо комусь посеред нинішньої “африки” ще й захочеться сауни – шукайте 150 грн. за годину у парильні.

Також можна винайняти дерев’яний будиночок, вартість його оренди стартує від 400 грн. Гальба холодного пива коштує 15 грн., квасу – 10 грн. Діапазон послуг широкий, ціни – помірні.

На “безгоспних” пляжах на комфорт розраховувати не варто. Відвідує їх переважно студентська молодь, в кишені якої негусто. Таким багато і не треба: приходять сюди найперше, аби поплавати, позасмагати, зіграти з друзями у футбол чи волейбол на гарячому піску.

“Бюджетні” пляжі потроху облагороджують. Зусиллями Тростянецької об’єднаної територіальної громади одну з ділянок поблизу озера розчистили, завезли сюди піску. Хто не прагне вигод, може зловити такий же “каaйф”, як і сусіди на приватному пляжі.

Я доволі часто відвідую Байкал-Задорожне. З невеличкою компанією друзів зі самого ранку на велосипедах курсуємо на озеро. У наших наплечниках кілька літрів холодної води, печиво, бублики, вафельки, фрукти та овочі, сосиски або ж ковбаски, які можна буде підсмажити на вогнищі без мангалу, та багато інших смаколиків.

Цього достатньо, аби на лоні природи влаштувати свято для свого живота. Під вечір, після кількох годин засмагання, купання, пірнання з дамби, дружнiх розмов біля багаття сідаємо на “колеса” і у найпрекраснішому настрої повертаємося додому.

І про “ложку дьoгтю”. Переважна більшість відвідувачів Байкалу шанує цю перлину, прибирає після себе. Але не у всіх свідомість на місці. На громадському, безкоштовному пляжі можна побачити велетенські купи відходів, які ніхто тижнями не вивозить.

Ось що говорить жителька Дроговижа Василина Федів:

— Класно відпочивати на озері Байкал-Задорожне! Тільки питання: хто має вивезти гори cмepдючого сміття, яке назбиралося на громадському пляжі? Лежить уже третій тиждень, його гора збільшується, собаки розтягують. А сонце припікає.

Разом з Василиною і я бoюся, що незабаром на Байкалі “купатимемося” не у воді, а у смітті…

Читайте також: ДЕШЕВИЙ ВІДПОЧИНОК БІЛЯ МОРЯ В УКРАЇНІ: УКРАЇНСЬКА ВЕНЕЦІЯ І НАЦІОНАЛЬНІ МАЛЬДІВИ (ФОТО)

Related Post