fbpx
Україна
Благословляти може кожен з нас

У звичному для усіх «добридень» ми зичимо людям доброго дня, а традиційним «щасти Боже» виражаємо прагнення, щоб Господь обдарував щастям, пише CREDO.

Ми скоротили наші привітання до двох слів Нема чого дивуватися, наша епоха позначена поспіхом. Однак, поспішаючи, можна згубити щось вельми цінне.

Навіть як запитуємо «як справи?», то не завжди маємо час вислухати якусь довгу відповідь. На англійське «хау ду ю ду» відповідаємо так само, не очікуючи, що нам щось почнуть розповідати про те, як ця людина живе і як вона з цим почувається. Ну і, певно, навряд чи це зміниться.

У нас просто немає часу, аби отак, без попередньої зустрічі, розповідати про себе і вислуховувати, як багато чим ми Богові завдячуємо. Як же цього бракує!

За часів земного життя Господа Ісуса люди віталися дуже довго, обмінюючись побажаннями і розказуючи одне одному, які великі речі вчинив їм Всемогутній.

«Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в yтрoбі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прoрекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід yтрoби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в yтрoбі моїй! Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа! А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дyх у Бозі, Спасі моїм» (Лк 1, 39‑47).

Ми вже давно не вітаємося словами «будь благословенна поміж жінками» або «благословенний поміж чоловіками».

Замість цього біблійного привітання маємо інші слова: «добридень», «щасти Боже», «успіхів», «усього найкращого». Однак ці звороти сильно формалізувалися і переказують тільки нашу культуру поведінки і пам’ять про іншу особу. Ми їх промовляємо, коли з кимось вітаємося, прощаємося, або з нагоди іменин. Якщо ж додатково, власними словами виражаємо наше прагнення, аби комусь щастило, щоб він мав добрий день, то цінність таких слів буде набагато більша.

Якщо ми переламаємо формалізм і детально опишемо те, чого ми зичимо цій людині зараз і на майбутнє, то побачимо, що наше благословення відобразиться у вдячних очах героя дня. Відіб’ється буквально, як від дзеркала, бо повернеться до нас.

Із цитованого фрагменту Євангелія ми довідуємося, що Марія привітала Єлизавету. Не знаємо слів того привітання, але воно мало бути якимось особливо зворушливим, якщо не тільки справило на Єлизавету враження, але навіть дитя затріпотіло в її лoні.

«Благословенна ти і благословенний плiд лoна твого» — так виражає свою радість Єлизавета. А Марія у відповідь прославляє Бога. Привітання, яке саме по собі є благословенням, збільшує радість від зустрічі, а радість того, кого ми привітали, виражається у наступному благословенні. І в цьому є щось більше, ніж тільки щире і радісне побажання. Благословення не лише нагадує нам, що хтось нас поважає, пам’ятає про нас, що ми комусь важливі. Благословення зроджує вдячність і має міць молитви.

Господь Ісус заохочує нас, аби ми з усього серця благословляли навіть тих, які нас переслідують. Аби ми благословляли (славили Бога) в людях, яких Він ставить на нашому шляху. В християнській традиції ми частіше благословляємо прощаючись, ніж на привітання. Розстаємося з благословенням на вустах, але в цих благословеннях щоразу менше істинних слів.

У наших домах занепадає традиція благословляти дітей, ставлячи їм хрестика на лобі. Прекрасний жест, але і його легко перетворити на черговий формалізм. Ніщо не замінить доброзичливих, щирих, сповнених турботи слів.

Коли ми священицьким жестом завершуємо зустріч спільноти, додаймо щось від себе, аби зворушити серця до природної вдячності Богові.

Благословення — це не магічний жест, а вираження конкретної любові. А ще — благословення не зарезервоване виключно для духовенства. Благословляти може кожен. Якщо ти вчитель, або інша публічна особа, то підсумовуй свої слова, виражаючи прагнення, аби почуте допомогло слухачам черпати з життя і навчання істинну радість. Якщо ти лікар, юрист, медбрат, пожежник, батько — уділяй щире благословення. Воно завжди викликає радість у серці людини, відкриває на Бога, який є Джерелом усякого добра, вказує істинну мету всього, що ми робимо.

Читайте  також: ЧИ ПРАВИЛЬНО ВИ КАЄТЕСЬ: НАСКІЛЬКИ ДЕТАЛЬНО ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ПРО СВОЇ ГРIХИ НА СПОВІДІ

Related Post