Я вже звик до того, що дружина забирає в мене зарплату і видає мені гроші лише на дрібниці. Воно завжди так не було, але дружина якось непомітно це зробила. Тепер щомісяця, в день заплати я звітую скільки я отримав і віддаю все дружині, а вона вирішує, куди і скільки ми будемо витрачати.
Я змирився, мені так навіть простіше. Але нещодавно друзі на роботі скидалися нашому співробітнику на день народження. Я сказав про це дружині і попросив, щоб вона мені дала 300 гривень. Але вона відмовилася, сказала, що мені не обов’язково туди йти.
Але на роботі так заведено – можеш не йти, але здати разом з усіма треба. То ж я позичив у товариша, мовляв, ми телевізор в цьому місяці купили, от грошей і нема. А самому так прикро стало від того, що сказав неправду. Але як мені перед чоловіками на роботі зізнатися, що мені банально дружина не дала гроші.
Мій шлюб триває вже близько семи років і якби хтось сказав мені, що до цього часу дружина візьме керівну «посаду» в сім’ї, то я б ніколи в це не повірив. Особливо в це не повірили б усі, хто знаходиться в моєму оточенні. Для них я завжди був тим, хто здатний вирішити будь-яку проблему і ніколи не поступиться в своїх принципах.
Однак зараз моя дружина намагається вирішувати всі за все, кажучи як треба і не треба. Це дивно, тому що вона ніколи такою не була. Можливо, це її подруги напоумили на таку поведінку, але тим не менше, мені це все одно не подобається.
І найцікавіше в цьому те, що не я один такий незадоволений. Мої і її батьки точно так же обурені подібною поведінкою. Більш того, проти це наші з нею діти, тому що її рішення роблять їм тільки гірше. І коли вони їй про це говорять, то вона або мовчки продовжує робити те, що робила, або зривається і мені доводиться її заспокоювати. Я міг би ще зрозуміти таку поведінку по відношенню до мене, але так себе вести по відношенню до всіх – це вже занадто.
Розмови з нею також не приносять користі, тому що вона не хоче слухати ні мене, ні інших. Я намагався обговорити це зі своїми друзями, але це не дало ніяких результатів. Вони й самі не розуміють чому це сталося, тому що бачать, що я ніяк не змінився. Я все той же чоловік, але ж вона стала зовсім іншою.
Можливо, мені варто частіше проявляти свій чоловічий характер. У свій час я припускав, що саме цього вона від мене і вимагає. І мої здогади частково підтвердив її батько, тому що його дружина свого часу вела себе так само і вимагала від нього ще більшого контролю, ніж у них був на той момент.
Якщо коротко описати його розповів, то його ставлення було до цього трохи дивним. Він розумів, як це працює, але не хотів приймати. Йому здавалося, що вони вже давно не «грають» в пару і відносини, а є повноцінними партнерами один для одного, які будують сім’ю і майбутнє разом. В його світі не було місця таким ось іграм. І в цьому ми з ним схожі. Одна справа, коли ти молодий і тобі хочеться награтися, а інше – доросле життя, де необхідно вести себе серйозно і розуміти, що до чого.
Так чи інакше, але мені все-таки доведеться їй підіграти. Мабуть, така частина сімейного життя, коли тобі доводиться йти на поступки заради партнера, тому що він сам цього ніколи не зробить. У будь-якому випадку, мене заспокоює той факт, що вона б швидше за все зробила для мене те ж саме, не дивлячись ні на що.
Фото ілюстративне – volkovysk.
