Пишу зараз дуже сумна, після чергової суперечки зі своєю донькою. Не можу вже більше, хочеться комусь висловитися. Чоловік розуміє, що багато людей нас засуджує: що ви хочете, дочка видали заміж, у неї тепер своя сім’я, своя думка! Та не своя у неї думка, а нашого зятя – її чоловіка. Що він зробив? Наша донька зараз лише проти нас і налаштована. Адже вона була раніше такою доброю з нами, такою слухняною, ми навіть майже не сперечалися ніколи. А зараз що робиться в нашій родині.
Дочка у нас єдина і найдорожча для нас дівчинка в світі, найулюбленіша. Росла в достатку, в усьому ми догоджали їй, купували все, що вона хоче, навіть через капризи, хоча їх було мало – донька не вимоглива. У школі за погані оцінки не сварили, та й їх майже не було, в атестаті тільки п’ятірки і четвірки. Закінчила інститут, за це ми їй путівку купили в Єгипет – з подружкою літала. Там і познайомилася з чоловіком, який був в їх групі. Ми ніколи не любили ні москвичів, ні наближених до цього міста – всіх снобами вважаємо. А тут треба ж – майбутній зять звідти. Гаразд, якби людина була хороша, а то з такими амбіціями, прям противно!
У нашому місті у дочки є квартира, що залишилася від батьків чоловіка у спадок. Довелося зятю з його царства їхати сюди, там у нього з дружиною жити ніде – велика сім’я. Дивно, але він з легкістю переїхав. Коли молоді приїхали, ми відгуляли їм весілля. Спочатку зять нам якось навіть сподобався. Відкрив свій магазин спорттоварів, завдяки зв’язкам зі столиці, сам весь із себе такий спортсмен.
Стали молоді жити. Перше, що мені не сподобалося, це те, що дочка стала просити не дзвонити їй вечорами – мовляв, тільки ввечері з роботи вони з чоловіком зустрічаються, хочеться все обговорити. Я спочатку подумала, що це її ініціатива! Але якось увечері доньці у справі подзвонила і почула незадоволений голос зятя: «Я ж їх просив вечорами не дзвонити!» Я не промовчала, тут же передзвонила зятеві і висловила, що думаю про це, за що потім посварилася з донькою. До речі, навіть в гості вона до нас приходить одна і вдень, тому що вечір для них – святе, так зять вирішив.
Потім я стала помічати, що дочка худне, хоч вона була нормальної статури. Вона сказала, що чоловік вирішив перейти на правильне харчування. Я кажу: «Тобі дітей ще народжувати! Ти що робиш?» Вона розсердилася.
Подарували доньці мультиварку на 8 березня, коли вона до нас зайшла мене привітати. Вона попросила мультиварку поки у нас залишити. Так, починається! Потім я приїхала сама до молодих і привезла їм додому цей подарунок. Зять такий: «Це що за шкідливий «горщик»? Ви хочете, щоб ваша дочка ледаркою стала? І взагалі – все, що приготовлено в мультиварці, все можна в смітник викинути, крім пароварки!» Дочка зніяковіла і каже мені в сторонці: «Мамо, забери це назад додому. Я у тебе буду готувати». Що це таке? Я обурилася, дочка знову розсердилася на мене і виставила мене за двері. Чую в під’їзді: зять незадоволено щось каже, дочка перед ним вибачається ще.
І ось сьогодні знову! У батька днями ювілей, замовили на вихідні турбазу з будиночками для ночівлі, рідня навіть з інших міст їде. Запросили і дочку з цим зятем. Спочатку погодилися. І ось все організовано, залишилося кілька днів, вона дзвонить: «Мамо, ми не приїдемо на вихідні!» «Добре, приїжджайте хоч привітати батька на годину!» «Та ну навіщо ця їзда за 100 км, ми ж можемо і по телефону привітати можемо, а подарунок я потім привезу». «Ну ти можеш чоловіка свого на добу залишити, і сама приїхати, батько ж єдину дочку чекати буде!» «Ні, мамо, на добу не можу, для нас вечір разом – це святе!»
Ось поясніть, як на це все реагувати? Це ж чистісінька неповага до батьків. Ну як не приїхати до батька на ювілей – це зрада батьків! Які можуть бути відмовки? Там явно зять просто надів на себе корону і командує донькою нашою. Як нам її собі повернути? Невже рідна донька так швидко може стати чужою людиною.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
