Квитки до Одеси у літній сезон – вельми дефіцитний товар, пише “ВЗ”.
Прохолодне «напівліто» у компанії зі светриком та гарячою кавою так і навіює думки про море, розпечений пісок на пляжі… А тут іще й друзі вихваляються, що знайшли дешеву базу відпочинку на Одещині і вирушають туди у другій половині липня. Вирішую приєднатися. Щоправда, усе виявилося не так просто, адже квитки «до моря» у літній сезон – вельми дефіцитний товар.
Розклад руху пасажирських потягів на сайті Львівської залізниці інформує про те, що через станцію «Львів» до Одеси за добу курсують шість потягів, та ще два – по парних чи непарних числах місяця. Інтернет-портал пропонує послугу онлайн-бронювання. Обираю потяги, які вирушають зі Львова о 19-й і 20-й годині та прибувають до Одеси зранку наступного дня. Вартість цілком доступна – квиток у плацкарті включно з оплатою за постільну білизну обійдеться у 137… гривень. За купе доведеться заплатити 300 гривень.
Після спроб забронювати квитки на зазначені дати наприкінці липня на сайті вибиває повідомлення: «На заданому вами напрямку місць немає». Дивно, адже до дати відправлення ще цілісіньких два тижні… Рушаю до кас на головному залізничному вокзалі Львова.
Попри вечір неділі, тут людно, а біля трьох кас попереднього продажу квитків, які працювали на той момент, вишикувалися черги. Поки чекаю в одній із них, мимохіть дослухаюся до розмов – ось один просить квитки до Одеси, наступний… Заодно дізнаюся, що не у кожній касі попереднього продажу можна розрахуватися банківською карткою: ось чоловік, вистоявши чергу, знову зайняв її уже до сусідньої каси, бо не мав із собою готівки.
«Мені на суботу, 5 серпня, два квитки. Плацкарт. Не поруч? Два верхні? Але я ж їду з дитиною, їй 10 років. Як це ми будемо у різних кінцях вагона? Інших немає? Але ж стільки ж іще часу до серпня, невже всі білети уже розхапали? – обурюється жінка біля каси та врешті погоджується придбати запропоноване і називає прізвища, які потім будуть вказані на квитках. – Ну, гаразд, давайте, може, з кимось у вагоні поміняємося місцями».
Підходить моя черга. Називаю касиру станцію призначення та дату. Та втомлено і монотонно пояснює: «Пані, усі квитки на липень на одеському напрямку уже давно продані! Треба було подбати заздалегідь. А зараз можете придбати квитки до Одеси хіба на дати в середині серпня…».
Помітивши моє розчарування, касир радить стежити за сайтом залізниці, де в онлайн-режимі подають інформацію про наявність квитків. Відтак, якщо пощастить і хтось відмовиться від поїздки та скасує бронювання, можна придбати квиток і за кілька днів до відправлення. Проте і тут радить не баритися, адже купити ті один-два квитки є чимало охочих.
Львів’янка Ольга Іванченко розповіла: для того, аби цими днями потрапити до Одеси, про квитки подбала ще на початку червня. «У мене вже є досвід таких поїздок, тому добре знаю про цей квитковий літній ажіотаж. Продаж розпочинається за 45 діб до відправлення, і пасажири квитки швидко розкуповують. Знайома, яка працює у касі залізниці, розповідала, що, буває, і за день. Чому б не збільшити кількість потягів чи додати вагонів, якщо є такий попит на південному напрямку?» – дивується жінка.
Із цими запитаннями звертаюся до прес-служби Львівської залізниці. Але там лише руками розводять, мовляв, цими питаннями керують виключно зі столиці. А в «Укрзалізниці», до речі, ще у травні повідомили, що влітку у напрямку до популярних південних курортів країною курсуватимуть близько півтора десятка додаткових потягів. Та, як бачимо, того виявилося недостатньо.
Добратися зі Львова до Одеси можна і автобусом. На цей вид транспорту такого шаленого ажіотажу, як на поїздку потягом немає. Щоправда, вартість квитка суттєво відрізняється і становить орієнтовно 400−500 гривень. А ще ті, хто у літню пору зважились на поїздку автобусом упродовж 13−16 годин (залежить від маршруту, яким рухається транспорт) та намучились з набряклими ногами, кажуть, що краще б до моря йшли пішки…
Коментар Олександр КАВА, екс-заступник міністра інфраструктури України
Цього року дефіцит квитків на поїзди південного напрямку – незначний. “Укрзалізниця” (“УЗ”) доклала максимум зусиль для оптимізації використання наявного вагонного парку для забезпечення перевезення пасажирів в літні місяці. Відкрито нові прямі поїзди до курортної зони “Затока” з Києва, Житомира та Чернігова.
Проте нестача пасажирських вагонів призводить до того, що залізниця не може повністю задовольнити попит. Вартість квитків на пасажирські поїзди не покриває навіть видатків на ці перевезення, не кажучи вже про придбання нових пасажирських вагонів.
Уряд України жодної допомоги «УЗ» не надає і залишає її із проблемою пасажирських перевезень віч-на-віч. А ситуація на межі серйозної кризи. Зараз 87% пасажирських вагонів України добігають граничного терміну експлуатації і мають списуватися. Це означає, що за 3−4 роки через нестачу пасажирських вагонів залізниця буде змушена зменшити кількість пасажирських поїздів у 7−8 разів. Виправити ситуацію може лише придбання по 300−360 нових пасажирських вагонів на рік. Оскільки тарифи на пасажирські перевезення значно нижчі від собівартості, то залізниця не може купувати пасажирські вагони за власні кошти. Щоб вирішити проблему, уряд повинен передбачити кошти в державному бюджеті, як це роблять у країнах ЄС.
Читайте також: ДЕШЕВИЙ ВІДПОЧИНОК БІЛЯ МОРЯ В УКРАЇНІ: УКРАЇНСЬКА ВЕНЕЦІЯ І НАЦІОНАЛЬНІ МАЛЬДІВИ (ФОТО)
