Україна
Військовий убив себе двома пострілами

Увечері 17 квітня на території військової авіаційної частини Васильківського гарнізону на Київщині знайшли мертвим 41-річного старшого лейтенанта. На його тілі було два вогнепальні поранення — у тулуб і голову. Поряд лежав пістолет Макарова, квитанція з ломбарду й передсмертна записка. Її зміст не розголошують. Основна версія слідства — самогубство, пише gazeta.ua.

— Біля військового також зна­йшли два магазини до пістолета, дві кулі та гільзи, — розповідає Роман Грищенко, військовий прокурор Київського гарнізону. — У моїй практиці це не перший випадок, коли самогубця робить не один постріл.

Загиблий понад 10 років служив у армії. Шість із них — у Василькові. Був старшим техніком з електроніки авіаційної техніки.

— Відповідальний чоловік, добре ­виконував свою роботу. Не конфліктував. Із дружиною ростили чотирьох дітей. Кажуть, останнім часом мав фінансові проблеми. Ймовірно, це й стало поштовхом, — говорить Любов Киналь, речниця повітряного командування “Центр”. — Родина військового просить, щоб їх не турбували. Ні з ким спілкуватися не хочуть. Колеги загиблого питали, коли буде похорон, але й цього не сказали. Мовляв, самі його достойно проведуть в останню путь. Чоловіка можуть кремувати і відвезти на батьківщину. Він родом із Західної України. Але доки не завершаться експертизи, тіло лишатиметься в морзі — щонайменше тиждень. Також у справі призначили балістичну перевірку й почеркознавчу.

— Історія кожного самогубства — унікальна. Це завжди сукупність факторів: дружина йде до іншого, мати називає дебілом, грошей не вистачає і ніякої перспективи не намічається. В один момент на людину обрушується купа проблем — і вона не знає, як із цим впоратися. Бачить лише один вихід — смерть. У таких ситуаціях може допомогти підтримка близьких, — говорить військовий психолог 32-річний Андрій Козінчук.

— Участь у війні не є ключовою причиною самогубств. Поштовхом могла стати депресія, алкоголізм, психічні розлади. За 2016 рік 63 військовослужбовці скоїли самогубство. Відповідальні органи нічого не роблять, щоб попередити це. Є лише формальні підходи — наявність замполіта чи капелана в частині. Але хлопці не говорять із ними про свої проблеми. Коли працював у зоні АТО, мав кімнату для консультацій. Жоден боєць до мене не зайшов. Наболілим ділилися тільки під час перекурів.

Читайте також: ЧИ ВИПРАВДАНА ЗАРПЛАТА СУДДЯМ В 400 ТИС. ГРН – ДУМКА ЕКСПЕРТІВ

Реклама

Related Post

facebook