Багато християн сповiдається у Великий пiст. У храмах величезнi черги, i люди вже не певнi, чи їхнє каяття перед Господом може бути повною мiрою вислухане…
Що кожному вiрному слiд знати про Таїнство Сповiдi? Розповiдає митрополит Хмельницький i Кам’янець-Подiльський УПЦ КП Антонiй Махота.
— Як загалом вiдбувається Таїнство Сповiдi?
— Таїнство Покаяння вiдбувається за чином, викладеним у «Требнику». Кожен iєрей повинен його чiтко дотримуватися пiд страхом заборони у священнослужiннi.
Духiвник, читаючи молитви лицем до iконостаса, готує людей до внутрiшнього покаяння. А потiм повертається лицем до богомольцiв-сповiдникiв, щоб звернутись до них з особливим батькiвським молитовним зверненням, яким нагадує, що Таїнство Покаяння звершується перед самим Богом, а священик — лише свiдок цього покаяння. Так закiнчується перша частина Таїнства Покаяння та розпочинається друга — бесiда сповiдника зi своїм духовним отцем.
— Як має при цьому поводитися той, хто сповiдається?
— Священик стоїть перед аналоєм, на якому зазвичай є хрест i Євангелiє. У деяких храмах є традицiя вiтатися зi священиком доречним християнським вiтанням, до прикладу: «Слава Iсусу Христу! — Слава навiки!», хреститися та цiлувати хрест i Євангелiє. Однак, з погляду церковного уставу, цiлувати хрест та Євангелiє треба з благословення священика пiсля сповiдi, як символ нашого примирення з Богом та святою Церквою. Тож перед сповiддю досить зробити земний поклiн у бiк вiвтаря та привiтатися зi священиком.
Потiм, схиливши голову пiд єпитрахиллю, вiрний починає дiалог. Зазвичай каянниковi слiд назвати священику своє iм’я, час, який минув вiд останньої сповiдi, та розповiсти про виконану епiтимiю. А далi слiд з максимальним благоговiнням та увагою назвати найбiльшi грiхи, якi за собою людина вiдчуває. Жоднi «логiчнi» виправдання власних грiхiв, довгi розмови про iнших людей, про якiсь обставини чи акцент на дрiб’язкових грiхах й замовчування великих — недоречнi.
Хоча церковний устав не знає традицiї покривати голову каянника єпитрахиллю на час усiєї розмови, все ж у сучаснiй українськiй традицiї така практика є. Сповiдь «дiйсна» в обох випадках — i коли голова буде покритою весь час, i коли священик покриє її лише на час читання розрiшальної молитви. Єдина пiдстава для того, щоб сповiдь була недiйсною, — небажання людини каятись у своїх грiхах перед Богом, невизнання своїх грiхiв.
Пiсля розмови священик у молитвi просить у Бога прощення грiхiв та духовного зцiлення для сповiдника, щоб Довготерпеливий Господь «змилувся над рабом своїм, показав йому шлях покаяння, дав прощення вiльних i невiльних грiхiв, прийняв та з’єднав iз святою Церквою».
Якщо сповiдь велась стоячи, то в цьому мiсцi духiвник пропонує стати на колiна та схилити голову. I пiсля того, поставивши руки на єпитрахiль, покладену на голову каянника, читає розрiшальну молитву, яка мiстить тайнозвершительну формулу Таїнства Покаяння: «Господь i Бог наш Iсус Христос, благодаттю i щедротами свого чоловiколюбства, нехай простить тобi, чадо (iм’я), всi грiхи твої; i я, недостойний iєрей, владою Його менi даною, прощаю i розрiшаю тебе вiд усiх грiхiв твоїх, в iм’я Отця, i Сина, i Святого Духа. Амiнь».
Промовляючи останнi слова молитви, священик знаменує голову каянника хресним знаменням, благословляючи. Пiсля цього сповiдник встає з колiн та на знак примирення з Богом й Церквою цiлує хрест i Євангелiє. Прочитана молитва означає, що священик вiдпустив грiхи та дав дозвiл приступити до Причастя. Якщо священик не бачить пiдстав розрiшати людину вiд грiхiв, то розрiшальну молитву не читає i не благословляє цiлувати хрест та Євангелiє на аналої до часу принесення плодiв покаяння.
— Чим Таїнство Сповiдi рiзниться у православних та католикiв?
— У Греко-Католицькiй Церквi практика Таїнства Сповiдi мала б бути аналогiчною, як i в православних. Однак з плином часу її було дуже спрощено. Щодо термiнологiї, то цiкаво, що «сповiдником» в Православнiй Церквi називають того, хто сповiдається, а в Католицькiй навпаки — того, хто приймає сповiдь. Словом «канон» або «покута» називають православну єпiтимiю. Звичай сповiдатись на колiнах — теж католицький. Православнi сповiдаються стоячи, лише перед сповiддю роблять поклiн, а для розрiшення — стають на колiна.
Читайте також: СВЯЩЕНИК РОЗПОВІВ, КОЛИ У ЦЕРКВІ СЛІД СТАВАТИ НА КОЛІНА
