Україна
“Донька пoмeрла на моїх очах… В мене немає більше доньки”

У мережі набирає обертів флешмоб на підтримку медичної реформи. Сотні людей почали розповідати свої історії про сумний досвід лікування, про те, як на їхніх очах вмuрaли їхні діти, батьки, родичі, друзі. І додаючи, що систему потрібно міняти, щоб такі ситуації більше не повторювалися.

“Обозреватель” публікує для вас кілька історій, якими поділилися українці у соціальній мережі Facebook.

“1 квітня 2018 року виповнюється 20 років, як немає тата. Він пoмeр від рaку кори головного мозку. Я довго можу розповідати, як йому спочатку кілька місяців не могли поставити взагалі ніякbq діагноз (у нього була температура, головний біль, постійна слабкість і ще він жахливими темпами худнув). Лікар рекомендувала втирати в тіло борсуковий жир (???) і краще харчуватися (???). Приблизно через півроку хвoрoби йому з якихось одним лікарям віданих ознак діагностували пневмонію, і ще пару місяців кололи антибіотики. Чи варто говорити, що краще не ставало. Коли він уже зовсім був схожий на тінь, головний біль не знімався нічим і почалися порушення мови, його, нарешті, відправили на обстеження в інститут нeйрохiрургії. До його смeрті залишалося три місяці” , – пише Катерина Венжик.

“Я бачила на власні очі, як вмuрала моя дочка в столичній лікарні. Засоби реанімації були відсутні. Невідкладна дитяча реанімаційна їхала занадто довго. У мене немає більше дочки”, – розповідає свою стрaшну історію Наталя Наумова Реєнт.

Реклама

“Мій батько три дні помuрав у мене на руках у страшному болі. А наша медична система відмовлялася допомогти, оскільки були вихідні. Хіба можуть бути вихідні для паліативних хвoрих?! Ці “вихідні” наприкінці лютого 2017 я не забуду ніколи”, – ділиться своїм болем Наталя Карбовська.

Ще одна користувачка соцмережі в своєму пості на підтримку медреформи зазначає, що говорити про те, що в Україні є система охорони здоров’я, та ще й безкоштовна, можуть лише дурні і лицеміри. “Так жити більше не можна. Пора зайнятися тим, що по-справжньому має значення”, – пише вона.

А користувачка Альона Добровольська пише, що в українських медичних установах відчуває себе безпорадно, і створюється відчуття, ніби її вичитує вчитель у школі. “Коли я стала мамою ця безпорадність посилилася, бо з’явився стрaх за дитину. У мене слава Богу немає стрaшної історії і я хочу щоб так і було, тому #вимагаю_медреформу”, – пише вона.

Багато користувачів пишуть про те, що на їхній пам’яті багато таких сумних історій, але не хочуть їх згадувати знову і знову, тому просто вимагають провести медичну реформу в Україні.

“У мене дуже багато досвіду, на жаль. І можу сказати одне: хвoріти в Україні просто стрaшно”, – пише Юлія Пелепчук.

Звичайно, є і ті, кому пощастило зіткнутися з хорошими лікарями, і вони виступають в підтримку медреформи саме для того, щоб таких лікарів було якомога більше.

“Щоб ніколи більше не читати ці стрaшні історії про дітей, батьків, коханих, які вмuрають на руках у френдів під байдужими і жадібними поглядами “безкоштовної” державної медицини. За кілька днів флешмобу на підтримку медреформи з стрічки вилилося стільки горя і страждань, що стрaшно її читати. Біль, відчай, смeрть і байдужість, байдужість, байдужість…

Щоб, начитавшись жaхів про побори, допотопне обладнання, про медперсонал, не боятися за своїх рідних і себе самого, в разі чого.

Щоб повернути незаслужено викреслене хапугами і неуками добре ім’я Лікарям. Адже вони є! Вони рятують життя і здоров’я, валяться з ніг від втоми, контактують із носіями стрaшних хвoроб. Але за замовчуванням, багато хто вважає всіх медпрацівників неробами і хабарниками”, – розповідає про свою позицію Serhii Marchenko.

Читайте також: 10 ФАКТІВ ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ, – МОЗ

Реклама

Реклама

Реклама

Related Post

facebook