Пані Наталя із Запоріжжя вимушена була поїхала до Італії, щоб заробити на лiкyвaння доньки. Коли пройшло три роки, то жінка отримала документи. Саме тоді вона змогла вперше приїхати до України. Приїхавши додому, жіна зрозуміла, що стосунки з чоловіком зайшли в глухий кут.
«Він, виходить, не зрозумів різниці – є я чи мене немає. Яким він був, таким і залишився, нічого не змінилося. І коли я була вдома, ми розлучилися. Він сказав, що знайшов іншу жінку, що живе з нею. З дитиною у нас жодних стосунків».
Наталя має доньку, якій зараз 20 років. Проте, дівчина відмовляється йти на контакт з матір’ю, так як звинувачує її у розпаді сім’ї.
«Ми спілкувалися, спілкувалися, потім вона приховала, що тато живе з іншою жінкою. Коли я про це все дізналася, кажу – чому ти мені нічого не сказала? А вона каже – я бoялaся. – Чого ти бoялaся? Ти йдеш до тата, тато спілкується з жінкою, а від мене все це приховуєш. Потім ми почали з нею сваритися і вона припинила зі мною спілкуватися. Мовляв, мама погана, я її покинула».
До того, за словами жінки, вони щодня спілкувалися по телефоні. Мама регулярно надсилала доньці гроші, i двічі на рік приїжджала до України.
Донька мешкала з дідусем і бабусею, а після закінчення школи переїхала до батька. Наталя намагалася відновити спілкування з дитиною, але марно.
Читайте також: “У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ “: УКРАЇНКА РОЗПОВІЛА ПРО ТЯЖКУ ДОЛЮ ЗАРОБІТЧАН В ІТАЛІЇ
«Якщо вона не хоче, це право вибору кожної людини. Я не наполягаю, я намагалася. Але коли тебе не поважають, а дивляться лише як на гаманець з грішми чи ще на щось. Я вважаю, це дарма».
Наталя підтримує зв’язок із батьками та братами, які залишились у Запоріжжі. Але повертатися до України поки не планує.
