Зараз такі часи непрості, що кожні батьки стараються дуже для своїх дітей, щоб зробити їх життя легшим, а майбутнє стабільнішим. Та, у вирі останніх подій, я думаю чи правильно це, чи варта така турбота про власних дітей.
Можливо, іноді краще просто жити для себе, дітям допомагаючи лише по можливості своїй?
Я зробила цей висновок з життя своє власної сім’ї і тепер сама не знаю, що мені робити і яке майбутнє на мене чекає.
Справа в тому, що ми з Дмитром вже чимало років разом живемо у шлюбі, і основну частину цього часу він живе в моїй квартирі.
Але незважаючи на те, що мій чоловік тут прописаний, він все ще чомусь вважає, що живе у мене в гостях, і принципово нічого не робить в нашому домі, навіть, коли є в цьому нагальна потреба.
Сам Дмитро завжди тільки вказує мені на якісь суцільні недоліки: каже, що пора переклеїти шпалери, нарікає на стару проводку, і пропонує вже давно мені поміняти всі меблі в квартирі, але ніяк не допомагає виправляти ситуацію, він чомусь думає, що це я маю сама робити, що це мій обов’язок.
При цьому мій чоловік дуже часто дає великі суми грошей на ремонт і меблювання квартири своєї рідної матері, і часто їздить їй в усьому допомагати, як тільки вона зателефонує йому.
Якщо перший час його ставлення здавалося мені справедливим, адже мій чоловік дійсно прийшов жити на чужу територію, і якийсь час у нас не було серйозних планів на майбутнє, то через 5 років спільного життя в цій квартирі мене таке його ставлення стало зовсім засмучувати.
Тим більше, що у Дмитра з його мамою й татом дуже дивні та незрозумілі для мене відносини – в якийсь момент вони вирішили його виписати з квартири, щоб менше платити за комуналку, але як і раніше беруть, часто навіть самі просять, в нього гроші.
Тому зараз чоловік мій прописаний зі мною в квартирі, але постійно мені говорить:
– Якщо ти через кілька років тобі щось не сподобається і ти просто захочеш – то зможеш мене легко виписати зі своєї квартири, і я не зможу повернути тих грошей, що вклав в цю квартиру. Виходить, тут мого нічого не буде.
Я цього взагалі ніяк зрозуміти не можу. Якщо у чоловіка немає власного житла, то він що, повинен тепер жити на всьому готовому і нічого не робити в дома, бо вважає, що він не господар тут?
Я, звісно, розумію, що його батьки колись передадуть йому своє житло у спадок, але чому це повинно мене хвилювати?
За 5 років нашого спільного життя у мене, він не купив в нашу квартиру, де ми ж все таки спільно проживаємо, нічого. можна сказати, єдине, що пральну машинку взяв в кредит, яку рік виплачував і не втомлювався мені нагадувати про це.
Мені прикро про це говорити, та мій чоловік навіть поличку зайвий раз полагодити не хоче – каже, що він втомлюється на роботі, і йому «не до вирішення моїх проблем».
Мені іноді, правду кажучи, просто легше за все заплатити якусь суму майстрові, ніж просити щось зробити вдома власного чоловіка.
Я вже у нього сама запитувала, яку альтернативу на сьогоднішній день Дмитро може мені запропонувати – він просто каже, що ми можемо в майбутньому купити спільне житло.
На запитання «на які гроші?» Дмитро сказав «ну, можемо продати твою квартиру і взяти іншу кредит, більшу частину якого буду виплачувати я».
Але я на це, зрозуміло, що не згодна. Мене моя квартира повністю влаштовує зараз, і залазити на багато років в борги, економити на всьому я не хочу. Адже ми плануємо дитину, працювати буде лише мій чоловік тоді, він сам не зможе утримувати нас і ще кредит платити.
А в двокімнатній квартирі нам зараз місця вистачає, вона велика і світла.
Зараз такий важкий час. А що буде, якщо ми не зможемо виплачувати кредит, адже зараз нічого стабільного немає? Що тоді мені робити? Я втрачу житло, яке мала сама багато років?
Але я не хочу народжувати дитину в тих умовах, коли я повинна буду всі побутові питання вирішувати самостійно.
Навіть не знаю, як вже вмовляти свого чоловіка, щоб він хоч щось допомагав мені робити вдома, адже мені дуже важко тягнути все самій.
Невже Дмитро за стільки років і досі не може зрозуміти, що нам пощастило, що у нас є власне житло і потрібно старатися робити затишок у ньому для себе і своїх дітей, адже багато молодих сімей туляться в орендованих квартирах і все своє життя економлять навіть на продуктах.
Я вже іноді задумуюся про розлучення. Але чи варто робити це?
Фото ілюстративне.
