Лише 5 років тому я вийшла заміж, і була дійсно дуже щаслива. Через пів року після весілля я дізналася, що чекаю дитину. Чоловік Олег дуже радів, та й я теж. Для нас це було обдуманим і бажаним рішенням, ми цього чекали весь час. Але, на жаль, нічого не вийшло.
Чоловік в той момент був у відрядженні далеко від дому, і я сумувала, з приводу того, як у нас все склалося. Так хотілося підтримки і розуміння, а я залишилася зовсім одна у цей непростий період життя.
Довгий час потім рахувала, коли б я стала мамою, і скільки років було б моїй дитині.
Я вирішила тоді піди до хороших фахівців, щоб зрозуміти причину, чому у нас так склалося. Але якийсь час на це не вистачало то грошей, то часу.
Чоловік якось холодно реагував на все, що відбувається, мені часом здавалося, що йому абсолютно все байдуже, що відбувається зі мною. Але я помилялася. Після того випадку, ми почали часто сперечатися. І з часом чоловік почав мені дорікати, що це моя вина і у мене проблеми.
Зрештою, чоловік подав на розлучення. Я навіть не намагалася його переконувати, щоб він зберіг наш шлюб, так як сама вже розчарувалася у чоловікові. Ми відразу роз’їхалися по різних квартирах. А тим часом у нас прийняли заяву, але суду по розлученню поки не було. Чекаємо, поки призначать дату.
І ось, через місяць після подачі заяви на розлучення, я дізналася, що знову чекаю дитятко і скоро стану мамою. Я була дуже щасливою. Тепер не знаю, чи повідомити про цю новину своєму чоловікові? Але чи варто це робити, коли він так просто відмовився від мене і наш шлюб не такий важливий для нього. З одного боку він має право знати, а з іншого йому, напевно, вже все одно. Та й я задумалася, чи потрібно мені відновлювати таку сім’ю, чи будемо ми в ній щасливими? Як вчинити: сказати чи залишити все як є?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
