Ірина та Олег мали двох доньок. Які ж різні вони були, наче дві різні долі. Старша Тетяна звичайнісінька дитина, простої зовнішності. Батьки дивувалися, чому в них така донька, на кого вона схожа. Не говорили нічого, звісно, їй та й нікому, але ставилися до неї з якоюсь особливою прохолодою. Тетяна відчувала нелюбов до себе. Але що вона може зробити? Дівчинка просто звикла, навіть не старалася зрозуміти батьків.
Менша донька у батьків, Оксана, була повна протилежність своїй старшій сестрі, наче зовсім інша людина. Обличчя немов намальоване. Висока, струнка, з гарною статурою, спілкувалася так гарно з усіма, та й до неї тягнулися люди.
Її любили всі, вдома, в школі, на вулиці, вся родина не могла натішитися дівчинкою. Дивувалися, як в одних батьків можуть бути настільки бути різні дітки, хоча дві донечки. Ні для кого не було секретом, що всі свої надії батьки покладали на Оксанку. Її майбутнє на першому місці для них – це вони поставили за правило і все робили для того, аби добре було їй, в першу чергу.
Коли Тетяна закінчила школу, мама сказала, мовляв, ти добре вчилася, то підеш працювати продавщицею в магазин. В наш сільський магазин якраз продавщиця потрібна, кажуть і зарплата непогана там. Тетяна не хотіла залишатися вдома, а тим паче жити в селі поряд з родиною, яка ніколи її, особливо, й не любила.
Дівчина вже підросла і добре бачила, що до неї немає нікому ніякого діла. Весь світ крутився навколо її сестри Оксани, батьки лише їй приділяли свою увагу. Тому одного ранку зібрала речі, вийшла з кімнати, сказала батькам що їде в місто шукати кращої долі для себе і пішла. Її ніхто не зупинив, не запитали в яке місто, де і як вона буде жити. батьки були зайняті турботою про Оксану, а на Тетяну вже не зважали – сама розбереться в усьому.
Тетяна вирішила, що потрібно отримати гарну освіту, вона завжди мріяла бути юристом. Тому віднесла документи в університет, а сама стала шукати роботу прибиральниці, щоб і якусь копійку заробити і час для навчання мати. Їй порекомендували прибирати елітні будинки, там дуже гарно платять за хорошу роботу і постійне місце роботи для себе можна знайти, та й графік вільний, можна брати роботу лише на вихідні.
В університет вона вступила, але на платне навчання. Тому їй доводилося ще більше працювати, щоб зібрати гроші на навчання і самій мати за що жити.
А тим часом Оксана просто розцвітала на очах, мріяла про вдале заміжжя. Вчитися, особливо, не старалася. Навчання в школі закінчила з трійками. Але її це зовсім не бентежило. У неї буде найкраще життя і вона вже зараз знала про це. Про навчання не згадувала. Нехай відпочиває ще, підтакували батьки. Та гуляння затягнулися дуже надовго.
Оксана стала дуже змінюватися, вже не була такою доброю та красивою, як раніше. Постійні посиденьки з друзями пішли їй не на користь. Загалом пішла не по тій стежині. Батьки зрозуміли, що потрібно щось робити, але було вже пізно, адже в хаті не залишилося нічого. Оксана брала, як не одне щось, то інше і більше не приносила додому.
Лише тепер тато з мамою згадали, що десь далеко у них є ще старша донька. Чули вони, що їх Тетяна стала дуже успішною. Навчання закінчила з червоним дипломом. Робота у неї зараз дуже хороша. Квартиру велику купила, на машині хорошій їздить. Вона повинна допомогти Оксаночці.
Коли батьки знайшли Тетяну свою в місті, не пізнали її. Перед ними стояла гарненька дівчина, невисокого зросту, з гарною зачіскою. В цій дівчині не відразу впізнали свою рідну донечку. Коли їхали, думали будуть просити, щоб вона допомогла своїй сестрі, адже у неї непростий період в житті. А як побачили перед собою впевнену в собі Тетяну, стали просили пробачення, що так негарно ставилися до неї.
Тетяна допомогла своїй рідній сестрі, забрала тата з мамою ближче до себе, купила однокімнатну квартиру для них. Минулого не згадує. Навіщо? Завдяки їм вона має те, що має. вона щиро вдячна їм.
Фото ілюстративне.
