Лікар-психотерапевт Олег Романчук під час HR Frіdаy у Львівській бізнес-школі УКУ розповів про явище професійного вигорання.
Звідки воно береться та що робити у випадку, коли у працівника зник ентузіазм до праці?
Про це повідомляє Львівська бізнес-школа УКУ.
Емоційне виснаження – це зменшення ентузіазму та мотивації щодо праці, відсторонення та розвиток негативного сприйняття та невдоволення щодо праці, своєї продуктивності, клієнтів, колег тощо.
Звідки береться вигорання?
Є декілька факторів, пов’язаних з роботою та індивідуальними характеристиками особи, наприклад, певні люди мають більшу схильність до цього чи занадто високі вимоги до себе. Крім того, причиною вигорання можуть бути наявність або відсутність ресурсів підтримки.
Основними факторами стресу на роботі можуть бути: перевантаження, неспівмірна кількість вимог до можливостей працівника, зв’язок з цінностями та їхні розбіжності, умови праці, стрес у стосунках на роботі, неякісна організація праці, невідповіднанесправедлива винагорода, графік роботи тощо.
Читайте також: 5 РЕЧЕЙ, ЯКИМИ В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ВАРТО ЖЕРТВУВАТИ ЗАРАДИ РОБОТИ
Що робити в такому випадку?
Вигорання – це стан, а не психічний розлад. Однак системні проблеми потребують системних рішень, які залежать від різних учасників процесу: від працедавця, колективу і самого працівника.
Як роботодавець може допомогти своєму «вигорілому» працівнику?
Лікар-психотерапевт виокремлює 8 сфер втручання на робочому місці:
1. переглянути навантаження працівника;
2. його залученість до роботи, чи не надто вона монотонна для нього тощо;
3. баланс між роботою та іншими сферами життя;
4. розвиток і навчання працівників;
5. вдячність і винагорода;
6. турбота про здоров’я і безпеку;
7. стосунки;
8. цінності.
Як запобігти, чи подолати вигоранню?
Правило №1. Власна безпека перш за все.
Правило №2. Основний внутрішній захист від вигорання – любов.
Дві ключові стратегії: збільшувати насолоду від роботи. Покращувати вміння регулювати витрати/поповнення енергії.
Перетворюйте роботу на задоволення, коли ми її любимо, вона має сенс, вона цікава, творча, ми робимо її майстерно, вона приносить добрі плоди і винагороди, навантаження є достатнє, ми розвиваємося у ній, маємо добрі умови праці, ми працюємо в добрій команді.
Правило №3. Навантаження має відповідати рівню можливостей, компетентностей, підтримки і загалом вимог інших сфер життя.
Правило №4. Важливо моніторити, в якій ви зоні: зеленій, жовтій, червоній?
Правило №5. Регулярне поповнення енергії та відновлення. Важливі не лише вихідні, чи відпустка, а кожен день. Життя тут і тепер. Зв’язок з природою. Живитись з невичерпних джерел. Зв’язок з власною системою цінностей та вірою.
Правило №6. Якщо ми знаємо усі попередні правила, але все одно маємо проблеми з вигоранням, можливо, проблеми у сфері психічного здоров’я.
Змінюйте те, що можете змінити; концентруйте зусилля на тому, що дає результат; приймайте те, що змінити не можна; робіть, що можете, з любов’ю, наскільки можете добре; співпрацюйте і підтримуйте інших.
Правило №7. Намагайтеь бути в мережі добрих стосунків – сім’ї, дружби, команди, спільноти, де є взаємна відповідальність, підтримка і допомога.