У нашому шлюбі завжди більше заробляв чоловік, і він не забував мені постійно про це нагадувати. А зараз ситуація кардинально змінилася – основним годувальником є я. Тепер його мама мене звинувачує в тому, що ще трохи і через мене розпадеться шлюб. А я їй сказала, що якщо їм щось не подобається – вона може приймати сина до себе.
Ми одружилися 8 років тому, у нас є дитина. Питання з житлом було вирішене відразу, у мене від бабусі була своя двокімнатна квартира. У майбутньому ми з чоловіком хотіли побудувати будинок, але це був план не найближчим часом.
Спочатку чоловік дарував квіти та поводився ідеально, я була впевнена, що мені дістався найкращий чоловік в світі. Перший рік після народження дитини теж було непогано. Вже не так казково та повітряно, але воно й зрозуміло, але навіть у цьому непростому періоді ми примудрялися не сперечатися.
Все змінилося, коли чоловік отримав нову посаду. Я за нього була рада, пишалася ним. Але він сам із того моменту почав сильно змінюватися. У нього почала рости корона. Він відразу ж забув, що я його підтримувала, завжди вислуховувала і давала можливість відпочивати, не обтяжуючи його виконанням домашніх обов’язків. Це все я робила заради нього, але чоловік став сприймати це як належне.
Раніше він з дитиною не допомагав, бо в нього не було часу, а тепер, бо дуже втомився, йому треба відпочивати.
– Ти цілий день удома, а я гроші заробляю! Невже не можна мене хоча б удома дати спокій!
Приготовлена мною їжа його теж перестала влаштовувати. Він заявляв, що заробляє гроші не для того, щоб харчуватися гречкою та сосисками. Але мені з непосидючим малюком на руках якось не вдається готувати якісь складносурядні вечері ресторанного рівня.
Стосунки наші сильно погіршилися, і щоразу чоловік нагадував, що він заробляє гроші, утримує мене та дитину, і я могла б постаратися більше. Свекруха його повністю підтримувала і постійно повчала мене, що я маю робити, щоб її син був повністю щасливий.
Тоді я мріяла про одне – вийти з декрету і почати заробляти гроші. Так і сталося – я вийшла на роботу і все змінилося.
Чоловік після мого виходу з декрету став рідше заявляти, що він працює і утримує сім’ю, але все одно це звучало надто часто. Але тепер із ухилом на те, що він заробляє більше.
Але за півтора роки ситуація змінилася. Наша компанія набрала обертів, я стала на керівну посаду, і моя зарплата стала в рази більшою, ніж у чоловіка. Я вирішила показати чоловікові, як неприємно, що тебе дорікають грошима.
Також як свого часу чоловік, я стала при кожній нагоді йому нагадувати, що тепер заробляю більше. А коли я захотіла поміняти машину, вибрала собі хороший варіант, чоловік зібрав сумку та пішов до мами. А потім мені зателефонувала свекруха, щоб прочитати лекцію про те, як я некрасиво вчиняю з її сином.
– Ти ось своєю поведінкою сама до розлучення доведеш, невже ти сама цього не розумієш! Про дитину подумай, хочеш, щоб вона без батька росла? Тобі що, машина дорожча?
І чоловіка, і його маму заділо те, що у мене буде краща машина, ніж в чоловіка. Тому я маю відмовитися від цієї ідеї. Але я не збираюся цього робити. Квартира моя, на авто я теж сама заробила, а чоловік або нехай підтягується, або нехай живе у своєї мами.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
