fbpx
Життєві історії
“Я вийшла заміж за чоловіка з двома дітьми, а потім розлучилася. Вона молодша за мене була на 11 років, красива, струнка і без дітей”

З моїм майбутнім чоловіком Ігорем я познайомилася на зустрічах батьків одинаків. У нас в місті є така група, де мами і тата, які залишилися одні з дітьми зустрічаються і діляться проблемами, підтримують один одного.

У мене доча Софія. З її батьком ми не були одружені, він кuнув мене, як тільки дізнався про вaгiтність. Але я подавала на встановлення батьківства і аліменти, хоча і з ними було досить важко. З донькою він не бачився, сказав, що платити його зобов’язали, а ось спілкуватися з нами його ніхто не змусить.

Ігор був вдівець. Його дружина пoмeрла, коли його синам двінятам було 2 рочки.

Діти у нас були однолітки, ми стали спілкуватися – було багато спільного, а потім почалися романтичні стосунки, незабаром ми вирішили одружитися. Все таки бігати на побачення з дітьми було не дуже зручно, а нам було добре разом. І ось ми вже живемо сім’єю з трьома дітлахами.

Читайте також: “У НАС ЖІНКАМ ПРИЙНЯТО МОВЧАТИ ПРО СВОЮ БIДУ, АЛЕ ТУТ ЗОВСІМ ІНША ІСТОРІЯ: У МЕНЕ ВIДМOВUЛИ НOГИ І Я ВИЯВИЛАСЯ ПОТРІБНА ТІЛЬКИ ПОДРУЗІ”

Хлопчики поставилися до мене дуже добре, у них той вік, коли все сприймається легше (на момент нашого весілля дітям було по 4 рочки). Справи з чоловіком у нас пішли в гору. Якщо до цього ми не могли знайти нормальну роботу через дітлахів, то тепер він став нормально працювати, а я сиділа з дітьми.

Хлопчиків я любила шалено – нарівні зі своєю дочкою. Вважала їх своїми синами, а вони називали мене мамою.

Було видно, що їм не вистачає турботи і тепла. Чоловік дбав про них, але турбота ця виявлялася в тому, щоб нагодувати, одягнути і взути. А вони тягнулися до мене, любили дуже просто пообніматься перед сном.

Звичайно мені теж хотілося вийти на роботу, але діти у нас періодично хвoріли і чому то по черзі.

Коли дітлахи пішли в школу, то я все ж почала працювати. Ми домовилися з сусідкою, щоб вона за гріш зустрічали їх після школи і доглядала за ними поки ми не повернемося з роботи.

Валитися у нас почало все, коли чоловік став добре заробляти, його немов підмінили. Став гордовитим, зривався на дітей, пропадав вечорами на всяких зустрічах, посиденьках з колегами.

На одній з таких посиденьок він познайомився з жінкою, яка в подальшому і стала його коханкою. Вона молодша за мене була на 11 років, красива, струнка і без дітей. Він мене зрадив, але дізналася про це, коли він зажадав розлучення.

Хлопцям він сказав, що ми розлучаємося. Їх він планував відправити до школи-інтернат. Він розхвалював, як там добре, які умови. Школа і правда була високого рівня – платна, але це все одно інтернат. Ніколи не забуду, як в мене вчепилися хлопчаки і плачу говорили: “Матусю, ми боїмося туди іти, нас там будуть ображати! Ми дуже любимо вас із Софійкою, можна ми з тобою залишимося”.

З чоловіком ми закрилися на кухні. Був довгa і неприємна розмова, я просила залишити дітей зі мною. Вмовляти довелося довго, але він здався.

Зараз мої діти вже підлітки, у колишнього чоловіка в новому шлюбі новa дитина, з хлопчиками він не бачиться зі своєї ініціативи, але вони особливо і не нудьгують. Матеріально він нам допомагає, але я і сама працюю. Відносини у мене зараз є з одним чоловіком, але заміж я більше не хочу.

Джерело.

Related Post