Родом я з невеличкого провінційного містечка, з якого завжди мріяла виїхати. То ж їхати вчитися в обласний центр було для мене унікальним шансом змінити життя. Під час навчання я познайомилася з дуже гарним хлопцем, Вадимом. Він був старшим за мене на п’ять років і уже працював.
Спочатку ми з ним просто спілкувалися, а в один з вечорів він зізнався, що я давно йому подобаюся. Ми почали зустрічатися. Вадим не раз мені казав, що саме мене він шукав все життя: йому зі мною легко, і те, що хоче, щоб я стала його дружиною. Все було як в казці, але в один день все змінилося.
У мене є старша сестра Марина. Після того як не стало наших батьків вона спочатку поїхала закордон, а згодом повернулася, але жити в нашому містечку не захотіла. Спочатку вона знімала житло, а потім вирішила переїхати до мене. Марина поцікавилася, чи може вона залишитися у мене жити. Я була не проти, хоча нас ніколи не пов’язували теплі стосунки. Ще за життя батьки купили мені однокімнатну квартиру неподалік від інституту. Сестрі вони теж дали гроші на квартиру, але вона поїхала закордон, так і не придбавши собі житло.
Ми почали жити разом, і в один з вечорів Марина зізналася мені, що чекає дитину. Я почала у Марини питати, хто батько, на що вона відповіла, що не хоче про це говорити.
Увечері мені подзвонив Вадим, і я запросила його додому: хотіла познайомити його з сестрою. Коли він прийшов, двері відкрила Марина. З сусідньої кімнати я почула крики сестри. Я вбігла в коридор і обімліла, в цей момент вона повідомила Вадима, що він негідник, кинув її. Як з’ясувалося: Вадим – батько майбутнього дитини Марини.
Кілька днів я не спілкувалася з Вадимом. Він продовжував писати і телефонувати мені, але я не відповідала. Пройшло два тижні. Я домовилася зустрітися з ним на нейтральній території, в нашій улюбленій кав’ярні. Він сказав, що з Мариною був знайомий до нашої зустрічі, і їх пов’язували лише легкі відносини. За його словами, він не раз говорив моїй сестрі, що у нього немає почуттів до неї. Вадим запевняв, що не знав про те, що Марина чекає дитину. Але зараз не відмовляється від дитини.
Минуло кілька місяців. Сестра народила дочку, а через два місяці повернулася додому, в наше містечко, щоб вирішити питання з документами (вона була там прописана), але так і не повернулася. Наші родичі повідомили мені, що вона знову поїхала закордон. Я підозрювала, що так і буде. Маленьку племінницю ми з Вадимом ростимо разом. Він записаний як батько дитини. Нещодавно ми гуляли на дитячому майданчику, і Вадим зробив мені пропозицію. Зовсім скоро ми одружимося і станемо повноцінною сім’єю.
Ніколи б не подумала, що вийду заміж за хлопця своєї сестри та ще й роститиму її дитину. Але життя іноді складає такі сценарії, що важко розібратися, чому саме так все сталося.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.