– От щиро кажучи, мамі моїй ми з чоловіком просто так грошей ніколи не даємо! – розповідає 30-річна Зіна. – Вона постійно сидить з нашою донькою від і до. Приходить вже о восьмій ранку і йде в сьомій вечора, коли ми з чоловіком з роботи повертаємося. Іноді, навіть, затримуємося трохи, коли на роботі якісь негаразди, вона ні слова не говорить ніколи нам в докір – робота ж, мама все добре знає і гарно нас розуміє! При цьому в будинку до нашого приходу завжди чистота та порядок, їжа завжди смачна приготовлена, прання розвішане – ніяких проблем у нас немає, ми просто відпочиваємо у себе вдома, коли повертаємося з роботи. Мама і не присяде за день жодного разу! Знаючи свою дочку і її важкий характер, можу сказати – це дуже непросто для неї, а тим паче у її роки.
– Ви з чоловіком мамі грошей даєте за допомогу?
– Так, домовилися ми з моєю мамою ще тоді відразу, як тільки я вийшла на роботу, що будемо компенсувати їй зарплату. Вона відразу з роботи звільнилася, щоб нам лише стала допомагати з дитиною. Ні, в грошах мама великої потреби не має, живе з татом, тато мій непогано заробляє. Але треба ж і совість мати, правда? Якби не внучка, мама б отримувала зарплату непогану для неї. А гроші ніколи зайвими не бувають у будь-якій родині, а тим паче, що жити приходиться лише на одну пенсію! А нам різниці теж особливої немає, якби не мама моя, то б няні ми ще більше грошей віддавали і то чужа людина з дитиною сидить, а чужим людям, я, чесно кажучи, не дуже довіряю, хвилювалася б постійно.
Зіна вийшла на роботу з декрету, коли дочці було лише рік і десять місяців – і теж не заради грошей, а заради перспектив: подзвонив директор, зробив дуже цікаву пропозицію, пропонував гарну оплату. Зважитися треба було буквально за кілька днів – і виходити на новий цікавий проект. Або не виходити, сидіти в декреті ще рік, а потім на цій роботі ніякої кар’єри вже не чекати. Зіна ще тоді відразу добре порадилася зі своїм чоловіком, з мамою і зважилася спробувати почати нове життя, адже ще зовсім молода і хочеться якоїсь перспективи.
– Від таких пропозицій не відмовляються, адже такої хорошої роботи ти можеш більше ніколи не знайти, якщо впустиш такий шанс! – підтримала її рідна мама. – А тим, хто відмовився, другий раз не пропонують і відношення до них вже зовсім інше, не таке, як раніше, адже начальство не любить, коли йому відмовляють! Все одно тобі через рік виходити з декрету, давай зараз, яка різниця. Через рік буде точно так само непросто, в будь-якому випадку. Так зараз хоч є, заради чого долати труднощі. Давай спробуємо! Я допоможу вам у цей непростий час.
В результаті Зіна вийшла на роботу, а її мама стала сидіти з дитиною, і робить це вже два роки поспіль дуже добре, хоча в її роки це не дуже добре. Дочка у Зіни активна і рухлива, але мама справляється з нею досить таки непогано. Бабуся і внучка відмінно ладнають. Мама водить дитину гуляти в парк, возить в басейн, читає книжки, займається розвитком – словом, не просто відбуває час, а займається з дитиною сумлінно.
При цьому ще й по дому встигає своїй дочці допомагати.
– Моя мама взагалі скарб! – з захватом говорить Зіна. – Як би ми без неї впоралися самі – навіть не уявляю!
Мама весь тиждень проводить в сім’ї доньки, в курсі всіх проблем і справ, допомагає у всьому, тоді як свекруха живе своїм життям. Онуку бачить по великих святах, не частіше разу на пару місяців. При цьому свекруха теж на пенсії, але займається лише собою та своїми справами. Ходить на якісь гуртки для пенсіонерок при центрі соцслужби, записалася в басейн, гуляє з подругою по парку. Влітку їде на дачу і проводить весь час там з сусідками.
– Цілком могла б мою маму хоча б трішки розвантажити, взяти на себе внучку хоч іноді! – зітхає Зіна. – Але це їй в голову навіть не приходить. Не хоче вона такої зайвої турботи на себе брати.
А недавно свекрусі знадобилися немаленькі гроші, і вона довго думати не стала.
У минулому році подруга її їздила в дуже хороший санаторій біля морі, і повернулася в повному захваті. Відпочила, оздоровилася. В цьому році знову зібралася їхати, і кличе з собою свекруху Зіни. Та так захотіла теж трохи оздоровитися, та й з подругою з’їздити удвох було б добре.
Одна серйозна проблема лише вилізла – грошей на таку поїздку у свекрухи немає, не відклала. І тоді вона відразу звернулася до свого сина.
– Ні, ти уявляєш таке? – обурюється ЗінаА. – Моя мама нам допомагає кожен день, при цьому грошей просто так, тому що їй чогось там хочеться, а не вистачає, ми їй не даємо! А чому свекрусі повинні щось давати, а тим паче на відпочинок? Я сказала – хоче грошей, нехай відпрацьовує так, як годиться! Так, а що? Візьме внучку до себе на місяць, а мама моя хоч трохи відпочине. Нехай приходить до нас кожен день до восьмої ранку, краще навіть раніше хвилин на десять, готує сніданок внучці, веде її гуляти, потім басейн відвідають, потім обід. На вечір вечерю приготує. Мені не треба, я не їм після шести – своєму синові і внучці!
– І ти реально так сказала матері свого чоловіка? І що вона?
– Образилася на мене відразу! Наче я їй запропонувала щось надто важке. Не треба мені ваших грошей, тоді, каже. Ну, не треба так не треба, питання знято з порядку денного. Чоловік, звичайно, засмучений цим конфліктом, каже, даремно ти так. А я вважаю, що правильно все! Хоче грошей його мама – нехай відпрацьовує по повній, як і моя.
А може, невістка права, хоче мати заробити – нехай бере на себе трішки турботи за онучкою? Це хороший вихід? І теща відпочине, і свекруха отримає бажане, і дитина з бабусею поспілкується?
Але свекруха вважає, що невістка повела себе недобре, адже вона вже не молода людина, щоб сидіти з малим дитям, і вперше звернулася до сина за допомогою, а до неї так віднеслися.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – depositphotos.
