Якщо правду говорити, не з тих бабусь, які спокійно годинами сидять на лавочці біля під’їзду і обговорюють сусідів. Все життя провела активно і коли вийшла на пенсію скучила без роботи. Сидіти одній вдома абсолютно неможливо. Чоловік мій теж пенсійного віку, але все ще працював на своєму підприємстві.
Мені було сумно і самотньо. Моя дочка живе з сім’єю в іншому місті, а син освоївся в сусідньому районі. Тому вся моя нерозтрачена енергія вилилася на нього з невісткою. Понад усе я хотіла бути корисною їхній родині, тим більше, що у них маленький дворічний синочок. Вони працюють, а з онуком сидить няня, адже невістка проти того, щоб віддавати його в садок.
Я стала практично кожен день відвідувати їх і, через деякий час, вирішила, що цілком можу впоратися з онуком без допомоги няні, так буде усім добре, а діти зможуть зекономити гарні кошти. Адже в цьому немає нічого складного: погуляти, нагодувати, та спати укласти дитину. Впораюся, адже своїх двох якось виростила. В сучасний час з дитиною набагато легше. Є пральні машини, памперси, мультиварки, іграшки різноманітні, мультики, в кінці кінців. А у нас що було? Господарське мило, пелюшки і дві ляльки на всіх сусідів.
Про своє рішення я сказала синові і невістці. Думала, вони зрадіють мене, будуть вдячні, адже і гроші гарні зекономлять на няні, та й хто може подбати про онука краще рідної бабусі? Але не тут-то було.
Син з невісткою відразу промовчали, але було дуже видно, що вони не в захваті від такого рішення. Вийшовши на кухню щось довго обговорювали, а потім сказали мені, що їх все влаштовує і так. Няня у них кваліфікована і займається з дитиною по новомодної методикою, а я зі своїм старим вихованням і застарілими підходати їм не підходжу.
Коли ми з сином залишилася удвох, то я прямо відразу задала питання про те, чому вони проти мене, чому не хочуть, щоб я з дитям сиділа? Його відповідь мене здивувала. Виявляється, я була дуже поганою мамою для нього, тому й онука він довірити мені зараз не може. Як це я погана мама? Так, працювала я багато, але всі свої материнські обов’язки виконувала. Виростила двох хороших дітей, дала їм освіту, вони гарні люди, я і ні про що не шкодую. Але, мабуть, наші думки щодо цього не збігаються з сином.
Тепер я дуже багато думаю про це. Чого ж синові не вистачило? Чого я не додала йому в свій час? Чим заслужила таке до себе ставлення?
Сьогодні не спала всю ніч: розбирала все своє життя по поличках. Так, як всі мами я допускала деякі помилки. Десь недогледіла, недослухали, можливо, щось не купила або не вирішила. Але так, щоб бути поганою мамою для своїх дітей – це вже занадто, я ж все для них робила. Прийшла я до висновку, що це невістка налаштовує сина проти мене. Напевно, їй вже набридли мої візити до них додому, і вона категорично проти, щоб я була там ще частіше та щодня сиділа з дитятком.
Як з’ясувати все хоча б для того, щоб на душі не було так важко мені? Адже раніше я вважала, що у мене хороші стосунки з дітьми, а тепер ось так все обернулося.
Навіть важко уявити, що мене чекає на старості. Чи можу я розраховувати на своїх дітей.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
