Про зраду мого чоловіка я дізналася випадково. Допомогла моя сусідка, тітка Люба, яка живе у сусідньому будинку. Історія дуже цікава, і що тепер робити, я не знаю.
Десять років я була на заробітках в Італії, поїхала, бо хотіла дуже збудувати власний будинок. Василь, мій чоловік, мене в цьому підтримав, залишився вдома на будівництві, а я присилала гроші.
Рік тому я повернулася, бо занедужала моя мама. Та й будинок ми вже давно збудували. Я вирішила, що поки я побуду вдома, мамі допоможу, а там буде видно, може повернуся в Італію, а може вже залишуся.
На початку грудня я поїхала на кілька днів до мами, вона стала себе гірше почувати. Приїхала додому на один день, привезла з села продуктів – картоплі, капусти, моркви, яєць, сиру, залишила все вдома чоловікові, і знову повернулася в село. Коли заносила продукти додому, зустріла тітку Любу, попередила, що їду до мами, нехай вона наглядає за моїм будинком і чоловіком. Повернутися я планувала в понеділок, про що теж сусідці сказала.
Після повернення додому тітка Люба прийшла до мене і таємничим голосом сказала, що всі вихідні у мене світилося світло майже в усіх кімнатах, а у чоловіка в гостях була якась жінка. Я була дуже здивована почутим, перепитала, чи вона нічого не плутає. Коли зрозуміла, що сусідка розповідає правду, я дуже засмутилася. Люба переконувала мене в тому, що в мого чоловіка є інша. Вона сама колись була в моїй ситуації, тому запропонувала все перевірити.
Я дочекалася вечора, чоловік прийшов з роботи, я прямо його запитала, що відбувається. Хто у нас був і куди поділися продукти, які я привезла від мами?
Василь побачив, що вже не відкрутиться, і сказав, що давно збирався розповісти мені правду, але все ніяк не наважувався. Коли я ще була в Італії, у нього з’явилася інша жінка, у них є спільна дитина, дівчинці зараз три роки. Чоловік просив мене віднестися до ситуації з розумінням, адже спільних дітей у нас з ним немає.
Йти з сім’ї Василь не хоче, але і залишити ту жінку з дитиною теж не може. Він віддає їй наші продукти і наші гроші. Про гроші окрема мова, бо останні кілька років в сім’ї заробляла лише я, виходить, що туди пливла частина моїх заробітків.
Радитися я пішла до тітки Люби, бо справді не знаю, як мудро вчинити в цій ситуації. Вона мені сказала, що розлучення – найкращий варіант, інакше мені все життя доведеться їх утримувати.
Як бути? Мені дуже прикро, що зі мною так поступили. Будинок оформлений на нас двох і у випадку розлучення мені прийдеться віддати чоловікові половину будинку, який повністю збудований за мій рахунок.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
