fbpx

Вранці за сніданком я сказала чоловікові, що в цьому році я на Великодні свята їду до своїх батьків. Чоловікові моя ідея не сподобалася, він нагадав, що його батьки нас чекають, і дуже засмутяться, якщо ми не приїдемо. Але я таки зроблю так, як задумала – поїду до своїх батьків, я думаю, що вже пора за 20 років

У шлюбі я вже 20 років, ми з чоловіком живемо окремо у власній квартирі.

Житло нам подарували батьки чоловіка ще на весілля, то ж відразу після одруження ми пішли жити в нову трикімнатну квартиру.

Чесно кажучи, я про таке навіть не мріяла, адже виросла я в селі, в дуже скромних умовах.

Мої батьки жили доволі бідно, і просто не мали змоги мені чимось допомогти.

Я поїхала в місто вчитися, і там зустріла свого майбутнього чоловіка.

Він – єдиний син у своїх заможних батьків, тому для нього мама з татом все наперед приготували.

Свекри мої – дуже хороші люди, вони прийняли мене як рідну доньку, і я їм за це справді неймовірно вдячна.

А для мого чоловіка батьки – то взагалі святе.

Всі ці роки всі свята ми проводимо у свекрів, так захотів мій чоловік, і я завжди погоджувалася.

Чоловік мені завжди нагадував, що ми маємо бути вдячні його батькам за все, що вони для нас зробили.

На Різдво, на Великдень, і на інші великі свята ми їхали до батьків чоловіка, і я ніколи не задумувалася над тим, як себе в цей час почувають мої батьки, адже я в них також єдина донька.

Я взагалі з батьками бачуся дуже рідко, все на них не вистачає часу.

А мама з батьком у мене дуже скромні люди, вони мають невелику господарку – обробляють город, тримають курей, так що їм самим вистачає, і ще мені вони постійно передають продукти з села.

Я батькам телефоную кілька разів на тиждень, бо роки летять, і вони не молодіють.

Вчора я мамі подзвонила, а вона мені сказала, що батько трохи занедужав. Але відразу заспокоїла, що він йде на поправку, щоб я не хвилювалася.

Вночі я не могла заснути, згадувала своє дитинство, як мама з татом намагалися зробити все від них залежне, щоб я була найщасливішою дівчинкою.

Мама завжди пекла для мене найсмачніші булочки, а тато часто ходив зі мною на прогулянки в ліс чи до річки.

І в той момент я справді почувалася найщасливішою, бо відчувала любов мами і тата.

Вранці за сніданком я сказала чоловікові, що в цьому році я на Великодні свята їду до своїх батьків.

Чоловікові моя ідея не сподобалася, він нагадав, що його батьки нас чекають, і дуже засмутяться, якщо ми не приїдемо.

Але я таки зроблю так, як задумала – поїду до своїх батьків, я думаю, що вже пора за 20 років.

Та мені не хочеться псувати стосунки з чоловіком, підкажіть, як йому пояснити, що ця поїздка для мене дуже важлива?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page