Ярославі, дочці Віри Анатоліївни, зараз 30 років, її доньці Іринці – два з половиною роки. Цього року вона піде в садочок, а сама Ярослава вже планує виходити з декрету і розлучатися.

Своїми планами донька, випадково, недавно поділилася з матір’ю, і Віру Анатоліївну це дуже здивувало.

Розлучатися? Так не може бути такого, дочка, швидше за все, жартує. А якщо не жартує – значить, у неї якісь нехороші думки. З такими, як чоловік Ярослави, не розлучаються, такого ще пошукати потрібно.

З боку Ярослава і Матвій – чудова сімейна пара: стрункі, симпатичні, молоді. Матвій на пару років старший за свою дружину. У відносинах молоді люди були 7 років, в офіційному шлюбі – приблизно половину цього всього часу.

Зять сподобався Вірі Анатоліївні ще відразу – скромний, ввічливий, спокійний чоловік, видно було, що до Ярослави ставиться досить добре, а хіба можна ще більше бажати. Працює, заробляє, машину водить, все в будинок несе, ну дуже старанна людина. У Матвія є своя двокімнатна квартира, в ній подружжя зараз і живе. Правда, Ярослава теж не зовсім бідна людина – у неї теж власна, правда дуже маленька, однокімнатна квартира біля столиці, яка зараз здається в оренду. Квартиру жінці, свого часу, допомогли купити батьки.

– Я, щиро кажучи, вважаю, ми самі винні, що допомогли свого часу своїй доньці! – ділиться Віра Анатоліївна. – Дуже даремно це зробили. Можливо, якби не було в Ярослави цього житла, цієї однокімнатної квартири, вона б сиділа біля чоловіка і цінувала б його. А тепер ніс верне – розлюбила, треба ж таке придумати.

Матвій, впевнена теща, в разі чого один не залишиться – заберуть таку добру людину відразу ж, такі добрі та турботливі люди непоміченими не залишаються.

– Про доньку свою подумала б, Ярославо! Дитина тата любить, і він її теж, ви ж завжди були такою зразковою сім’єю! Я їй так і сказала – якщо розлучишся, кажу, то ти мені не дочка!

Ярослава, чесно кажучи, сама дуже здивувалася – такої недоброї ​​реакції матері на розмову про свої плани вона не очікувала. І якби ж то вона просила якоїсь матеріальної допомоги в зв’язку з прийдешнім розлученням, так ні, вона до мами зовсім не зверталася ні за порадами, ні за підтримкою! Просто хотілося розуміння, та банально – виговоритися про те, що на душі. У підсумку почула тільки осуд.

– Подивися на свій шлюб просто зі сторони іншими очима, у тебе все добре, про інше і мріяти не можна! – сказала мати. – Не вигадуй ти з цим розлученням, живи, як жили, у вас все добре.

Але сама Ярослава вважає, що якщо немає щирих почуттів, то не варто триматися за сім’ю. З чоловіком важко, він вже не здається їй таким добрим, як колись, минули почуття. Жити заради дитини? Та чи правильно це? Жінка такого не розуміє зовсім. Дитині добре тільки поруч з веселою та щасливою мамою, а ніж в нещасливій сім’ї.

Ярослава доросла людина, у неї є хоч якесь житло, є робота, на якій її чекають після декрету. Так, зарплата невелика зовсім у неї, але ж буде ж ще аліменти отримувати вона – на життя удвох з донькою вистачить цілком.

І допомога з дитиною Ярославі особливо теж не потрібна. Ні, ну якщо б ненька запропонувала приділяти їм свій час, було б добре. Але і обійтися без уваги бабусі, вважає сама жінка, можна цілком.

Тим більше, Віра Анатоліївна заявила однозначно – на мою допомогу після розлучення не розраховуй! Хоча бабуся з дідусем внучку свою дуже люблять, часто просять привезти в гості її до них, останнім часом пару раз на місяць Ярослава залишає дочку у бабусі навіть з ночівлею – природно, на прохання самої Віри Анатоліївни.

Зараз такі візити Ярослава сама вирішила припиняти, та й взагалі, спілкування зі своєю мамою обмежити. Онуку не давати, в гості не приїжджати, на дзвінки не відповідати. Якщо у важкій життєвій ситуації на Віру Анатоліївну покластися не можна, то навіщо тоді це спілкування, кому потрібне воно? Цікаво виходить: поки живеш так, як подобається матері, ти, значить, хороша дочка, усім ти потрібна, а якщо вирішиш вчинити по-своєму, жити своїм життям – так вже і ні? Ярослава щиро ображена на свою маму, навіть не знає, чи вибачить її колись це і чи взагалі буде з нею спілкуватися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.