fbpx
Життєві історії
Віра Анатоліївна сказала своїй доньці, щоб і не думала розлучатися. Теща вірить, що її зять людина хороша. Довго Матвій сам не буде, таких людей швидко помічають. Тому повернутися Ярославі вже нікуди буде

Ярославі, дочці Віри Анатоліївни, зараз 30 років, її доньці Іринці – два з половиною роки. Цього року вона піде в садочок, а сама Ярослава вже планує виходити з декрету і розлучатися.

Своїми планами донька, випадково, недавно поділилася з матір’ю, і Віру Анатоліївну це дуже здивувало.

Розлучатися? Так не може бути такого, дочка, швидше за все, жартує. А якщо не жартує – значить, у неї якісь нехороші думки. З такими, як чоловік Ярослави, не розлучаються, такого ще пошукати потрібно.

З боку Ярослава і Матвій – чудова сімейна пара: стрункі, симпатичні, молоді. Матвій на пару років старший за свою дружину. У відносинах молоді люди були 7 років, в офіційному шлюбі – приблизно половину цього всього часу.

Зять сподобався Вірі Анатоліївні ще відразу – скромний, ввічливий, спокійний чоловік, видно було, що до Ярослави ставиться досить добре, а хіба можна ще більше бажати. Працює, заробляє, машину водить, все в будинок несе, ну дуже старанна людина. У Матвія є своя двокімнатна квартира, в ній подружжя зараз і живе. Правда, Ярослава теж не зовсім бідна людина – у неї теж власна, правда дуже маленька, однокімнатна квартира біля столиці, яка зараз здається в оренду. Квартиру жінці, свого часу, допомогли купити батьки.

– Я, щиро кажучи, вважаю, ми самі винні, що допомогли свого часу своїй доньці! – ділиться Віра Анатоліївна. – Дуже даремно це зробили. Можливо, якби не було в Ярослави цього житла, цієї однокімнатної квартири, вона б сиділа біля чоловіка і цінувала б його. А тепер ніс верне – розлюбила, треба ж таке придумати.

Матвій, впевнена теща, в разі чого один не залишиться – заберуть таку добру людину відразу ж, такі добрі та турботливі люди непоміченими не залишаються.

– Про доньку свою подумала б, Ярославо! Дитина тата любить, і він її теж, ви ж завжди були такою зразковою сім’єю! Я їй так і сказала – якщо розлучишся, кажу, то ти мені не дочка!

Ярослава, чесно кажучи, сама дуже здивувалася – такої недоброї ​​реакції матері на розмову про свої плани вона не очікувала. І якби ж то вона просила якоїсь матеріальної допомоги в зв’язку з прийдешнім розлученням, так ні, вона до мами зовсім не зверталася ні за порадами, ні за підтримкою! Просто хотілося розуміння, та банально – виговоритися про те, що на душі. У підсумку почула тільки осуд.

– Подивися на свій шлюб просто зі сторони іншими очима, у тебе все добре, про інше і мріяти не можна! – сказала мати. – Не вигадуй ти з цим розлученням, живи, як жили, у вас все добре.

Але сама Ярослава вважає, що якщо немає щирих почуттів, то не варто триматися за сім’ю. З чоловіком важко, він вже не здається їй таким добрим, як колись, минули почуття. Жити заради дитини? Та чи правильно це? Жінка такого не розуміє зовсім. Дитині добре тільки поруч з веселою та щасливою мамою, а ніж в нещасливій сім’ї.

Ярослава доросла людина, у неї є хоч якесь житло, є робота, на якій її чекають після декрету. Так, зарплата невелика зовсім у неї, але ж буде ж ще аліменти отримувати вона – на життя удвох з донькою вистачить цілком.

І допомога з дитиною Ярославі особливо теж не потрібна. Ні, ну якщо б ненька запропонувала приділяти їм свій час, було б добре. Але і обійтися без уваги бабусі, вважає сама жінка, можна цілком.

Тим більше, Віра Анатоліївна заявила однозначно – на мою допомогу після розлучення не розраховуй! Хоча бабуся з дідусем внучку свою дуже люблять, часто просять привезти в гості її до них, останнім часом пару раз на місяць Ярослава залишає дочку у бабусі навіть з ночівлею – природно, на прохання самої Віри Анатоліївни.

Зараз такі візити Ярослава сама вирішила припиняти, та й взагалі, спілкування зі своєю мамою обмежити. Онуку не давати, в гості не приїжджати, на дзвінки не відповідати. Якщо у важкій життєвій ситуації на Віру Анатоліївну покластися не можна, то навіщо тоді це спілкування, кому потрібне воно? Цікаво виходить: поки живеш так, як подобається матері, ти, значить, хороша дочка, усім ти потрібна, а якщо вирішиш вчинити по-своєму, жити своїм життям – так вже і ні? Ярослава щиро ображена на свою маму, навіть не знає, чи вибачить її колись це і чи взагалі буде з нею спілкуватися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page