fbpx
Життєві історії
Відколи я розлучилася зі своїм чоловіком то жодного разу не бачила його. З сином я жила у своєї мами. А потім я згадала, що колись дуже подобалася своєму одногрупнику. Я знала, що він багатий і стала шукати його, щоб гарно влаштувати своє життя

З Євгеном ми зустрічалися десь пів року. А потім я дізналася, що чекаю дитину. Коли я про це сказала коханому, він без роздумів зробив мені пропозицію, він щиро радів цьому. Все було прекрасно, ми готувалися до весілля, потім поїхали у весільну подорож, загалом весело проводили час. В призначений термін з’явився на світ наш синочок. Чоловік дуже хотів саме сина.

Одного разу, коли ми ще зустрічалися, він сказав мені, що коли ми одружимось то у нас буде син і ми назвемо його Артем. Я запитала, а якщо буде дівчинка, то він заперечив і сказав, що буде саме син, інакше бути не може. Так і вийшло. Ми назвали його Артем, як і хотів Євген. Щасливі були ми обоє, але щастя наше виявилося недовгим, ніхто з нас не виявився готовий до такого повороту. Дитина не спала практично зовсім, синочок наш був дуже неспокійним, з ним було дуже важко. Почалися безсонні непрості довгі ночі, гори брудних пелюшок, постійні недосипання та недоїдання. Я дуже втомлювалася від відсутності нормального сну, так як допомоги не було ні від кого.

Все це позначалося, звичайно, на моєму настрої. Я лягала без сил як тільки син засинав, мені було зовсім не до чоловіка. Ми стали сильно віддалятися, сперечатися. Він не розумів мене, я злилася на нього постійно, адже не було такого раніше ніколи, що він йшов з друзями гуляти, замість того, щоб допомогти мені. Загалом я задумалася про розлучення. Сказала йому про своє рішення і він не став мене відмовляти.

Рішення було однозначним і безповоротним. Я за два дні зібрала речі і з’їхала до батьків, поки він був на роботі. Мого чоловіка ніби підмінили, стільки претензій до себе я не чула за все своє життя, суперечки на рахунок аліментів тривали дуже довго. Добре, що розлучення припало на початок травня. Мої подруги допомагали мені як могли як могли. Ми збиралися і їздили на природу, весело проводили час, розмовляли про все на світі.

Через пару місяців я раптом згадала, що мені колись подобався мій одногрупник. Я його знайшла в соціальній мережі, ми стали з ним спілкуватися, а потім якось зустрілися. Виявилося, що і я йому була не байдужа. Я знову відчула себе красивою і комусь потрібною людиною. Цього літа я знову зайнялася собою – бігала, займалася спортом пішла на фітнес. І через три місяці мій одногрупник зробив мені пропозицію.

Зараз ми разом вже чотири роки, Артем називає його татом, а Євгена, свого рідного батька, він навіть не знає, адже батько ніколи не проявляв жодної цікавості до нього за весь цей час. Скоро в нашій сім’ї буде поповнення і я дуже щаслива.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page